ГІЛЯРОВ Сергій Олексійович (1887—08.02.1946) — історик, мистецтвознавець, музеєзнавець. Професор. Чл. Спілки архітекторів УСРР (1935). Н. в м. Москва. 1887 сім’я переїхала до Києва. 1905 після закінчення 1-ї Київ. г-зії вступив до Київ. ун-ту, спочатку на природничий, а 1906 перейшов на історико-філол. ф-т. Викладав у київ. г-зіях історію, теорію педагогіки, логіку, психологію. 1915 зарахований асистентом на каф-ру історії мист-в Київ. ун-ту, де 1917 заснував і очолив «Товариство дослідників мистецтв». 1918—19 працював у Мін-ві освіти діловодом від. пластичних мист-в. Від 1919 — співробітник Музею мист-в ВУАН (нині Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків), згодом — учений секретар, з 1926 — заст. дир. му-
106 ГІЛЯРОВСЬКИЙ
В.О. Гіляровський.
зею, а потім — охоронець. Багато зусиль доклав для дослідження, систематизації та обліку збірок, повернення до Києва колекції В.Щавинського та окремих тв., що належали Ханенкам. Був ініціатором створення при музеї аспірантури. Від 1938 — чл. правління Спілки художників УРСР. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 під час гітлерівської окупації жив у Києві, працював у музеї. Після визволення Києва призначений дир. Київ. музейної групи при Управлінні у справах мист-в УРСР. Автор понад 70 статей, публікацій з історії мистецтва. 30 груд. 1945 заарештований і звинувачений в пособництві гітлерівцям. Помер, не доживши до вироку, від запалення легенів у лікарні Лук’янівської тюрми. Тв.: Каталог музею мистецтва Української академії наук. К., 1927; Новознайдений твір Кранаха в Музеї мистецтв Всеукраїнської академії наук (1919). К., 1929; Каталог картин. К., 1931; Донателло. Donatellо. К., 1938; І.М.Крамськой. Х., 1941. Літ.: Гіляров Сергій Олексійович. У кн.: Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997; Крутенко Н. С.Гіляров. «Пам’ятки України», 1998, № 1. Р.В. Маньковська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гіляров Сергій Олексійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
