ГІЛЕЛЬС Еміль Григорович (19(06).10.1916—16.10.1985) — піаніст, педагог. Нар. арт. СРСР (1954), Герой Соц. Праці (1976). Почесний чл. Королів. акад. музики (Лондон, 1969), Муз. акад. ім. Ф.Ліста (Будапешт, 1970), Нац. акад. «Санта Чечілія» (Рим, 1980). Н. в м. Одеса в родині бухгалтера. З п’яти років навч. музики у педагога Одес. муз. технікуму Я.Ткача, з 13 — у проф. Одес. консерваторії Б.Рейнгбальд. Виступав як соліст (з 1929, Одеса) і ансамбліст. Після позаконкурсного виступу на 2-му Всеукр. конкурсі піаністів (Харків, 1931) був прийнятий до складу Держ. акад. ансамблів і солістів. Тріумфальним був виступ на Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців (Москва, травень 1933). По закінченні Одеської консерваторії (1935) отримав 2-гу премію Віденської муз. акад. на міжнар. конкурсі піаністів (1936) і золоту медаль на міжнар. конкурсі піаністів ім. Ежена Ізаї (Брюссель, 1938). Цього ж року Г. закінчив школу вищої майстерності (аспірантуру) при Моск. консерваторії (по класу Г.Нейгауза); з 1945 став її викл., з 1952 — проф. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 виїздив з концертами на фронт, виступав у блокадному Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), у Казані (нині столиця Татарстану, РФ) перед евакуйованими в тил науковцями та письменниками. Від 1951 гастролював за кордоном у 27 країнах Європи, Азії і Пн. Америки. Очолював піаністичне журі перших 4-х міжнар. конкур-
сів ім. П.Чайковського. Репертуар Г. складався з 400 творів світової фортепіанної літератури (майже всі фортепіанні тв. Л. ван Бетховена, 3 концерти П.Чайковського, 2-й — Й.Брамса, тв. Й.-С.Баха, В.-А.Моцарта, Ф.-Й.Гайдна, Ф.Шопена, Р.Шумана, С.Рахманінова, Д.Шостаковича, С.Прокоф’єва та ін.). Лауреат Держ. премії СРСР (1946), Ленінської премії (1962). Залишив багато записів на грамплатівках. П. у м. Москва. Літ.: Дельсон В. Эмиль Гилельс. М., 1959; Коган П. Вместе с музыкантами. М., 1964; Хентова С. Эмиль Гилельс. «Нева», 1965, № 12; Гаккель Л. Мудрость, молодость, вдохновение. «Советская музыка», 1967, № 8; Хентова С. Эмиль Гилельс. М., 1967; Нейгауз Г. Искусство Эмиля Гилельса. В кн.: Нейгауз Г. Размышления, воспоминания, дневники. М., 1975; Либерман Е. Художник-мыслитель. «Советская музыка», 1978, № 6; Цыпин Г. Портреты советских пианистов. М., 1982; Баренбойм Л. Эмиль Гилельс: Творческий портрет. М., 1986; Гешелин С. Светлая память. «Советская музыка», 1986, № 12; Гаккель Л. Я не боюсь, я музыкант. СПб., 1993. Г.П. Герасимова.
причини виникнення війни з поляками, ставлення українців до полонених німців, які воювали на боці польського війська. Укр. мовою нотатки Г. опублікував Д.Олянчин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гілельс Еміль Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
