ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ, наказний гетьман — уряд (посада) у Війську Запорозькому 16—17 ст. та Укр. козац. д-ві (Гетьманщині) 1648—1764. Уряд Г.н. мав різне змістове наповнення залежно від часу й обставин. Найчастіше Г.н. не обирали, а його призначав сам гетьман як свого заступника. Він виконував усі заг. директиви гетьмана, причому в будь-який час міг бути ним відкликаний чи замінений. Його призначення зумовлювалося необхідністю командувати окремою групою військ, що діяла на ін. фронті чи напрямку. За часів Б.Хмельницького такими Г.н. були, напр., С.Кричевський (1649) та І.Золотаренко (1654—55), які діяли на тер. Сіверської землі та Білорусі, тоді як під командуванням Б.Хмельницького перебувала більшість укр. військ, що вели наступ на землях Поділля, Волині й Галичини. Г.н. міг також тимчасово виконувати функції гетьмана, якщо той з якихось причин не був при війську (Ф.Джалалій, потім І.Богун під час завершальної стадії Берестецької битви 1651), або ж у разі смерті гетьмана до виборів нового (П.Полуботок).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
