ГЕРОДОТ та його історії про Скіфію. Г. (‘Зсьдпфпт; між 490 і 480 до н. е. — між 430 і 424 до н. е.) — засн. європ. істор. науки. Н. в м. Галікарнас (нині м. Бодрум, Туреччина). Автор «Історій» у 9-ти кн.; у 4-й кн. вміщено найдавніший систематичний опис географії, етнографії та історії тер. сучасної України, більшу ч. якої в часи Г. займала Скіфія (див. Скіфи). З усіх грец. колоній Пн. Причорномор’я Г. описав лише Ольвію; згадав як геогр. орієнтири Керкінітіду в Криму й гавань Кремни на Меотіді. Докладно розповів про похід Дарія I на Скіфію, подав нарис її географії, а також клімату й фауни, схарактеризував побут, звичаї і релігію її народу, записав скіф. й грец. перекази про їхню появу у Пн. Причорномор’ї та про витіснення ними кіммерійців, описав ближніх і дальніх їхніх сусідів у Сх. Європі й давній торг. шлях зі Скіфії до Уральських гір. Г. назвав імена скіф. бо-
94 ГЕРОЙ
гів і деяких скіфів царського роду, що дало змогу остаточно встановити приналежність цього племені до іраномовних племен. Багато свідоцтв Г. підкріплено сучасними археологічними дослідженнями. Тв.: Історії в дев’яти книгах. К., 1993. Літ.: Доватур А.И. и др. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. М., 1982; Скржинська М.В. Скіфія та еллінський світ Північного Причорномор’я в «Історії» Геродота. «Археологія», 1991, № 1. М.В. Скржинська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕРОДОТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
