ГЕРБУРТ (Herburt) Ян-Щасний (1567—31.12.1616) — політ. та культ. діяч, видавець і письменник. Походив із полонізованої нім.-укр. родини, католик, але називав себе «русином». Депутат польс. сеймів, на яких послідовно захищав правосл. нас. від Берестейської церковної унії 1596 та полонізації. Один з організаторів Замойської академії. Бл. 1610 запросив до свого маєтку в м. Добромиль польс. друкаря Я.Шелігу, який видав лат. мовою підготовлені Г. «Аннали» С.Оріховського, «Хроніку поляків» Вінцентія Кадлубка, перші шість книг хро-
Гербурт Ян-Щасний. Портрет 16 ст.
ніки Я.Длугоша, а також його власні вірші, зб. сентенцій з тв. Ціцерона, Платона, Плутарха. Г. — автор публіцистичних тв., у яких відстоював право рус. народу на власне віровизнання, та укр. поезії «Гадка Гриця з Фортуною». Забороняти православ’я, писав Г., означає прагнути, «щоб Русі не було в Русі», що неможливо. Його тв. знали сучасники, їх цитував у своїй «Палінодії» З.Копистенський. Г. високо цінував заслуги запороз. козацтва у протистоянні турец.-татар. агресії. Антиунійна діяльність Г., вид. тв., зокрема «Анналів» С.Оріховського та хроніки Длугоша, були негативно оцінені польс. королем Сигізмундом III Ваза. Діяльність друкарні було заборонено, на тираж «Анналів» накладено арешт, а сам Г. мав стати перед судом, від чого його врятувала смерть. П. у м. Добромиль. Літ.: Wiszniewski M. Historia literatury polskiej, t. 8, Krakуw, 1851; Ісаєвич Я.Д. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів, 2002. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕРБУРТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
