ГЕРБ як відзнака особи, роду, спільноти, міста, території. Виник у Зх. Європі у період хрестових походів (11—12 ст.). На тер. України знаково-символічна система Г. розвинулася зі знаків власності та родовитості, зазнала потужних впливів зх.-європ. та польс. геральдичних систем і ут-
вердилася у 14—15 ст. У наступні сторіччя особливого поширення набули герби шляхетські та дворянські (у 17—18 ст. вони засвоїли чимало рис козац. емблематичної традиції), корпоративні (ремісничих цехів і купецьких гільдій) та територіальні (земські та міські). Поява останніх здебільшого була спричинена впровадженням в укр. містах магдебурзького права. (Див. також Геральдика.)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕРБ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
