ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПИСАР — один із вищих урядовців в Укр. козац. д-ві 2-ї пол. 17—18 ст., чл. генеральної старшини. У віданні Г.п. була Генеральна військова канцелярія, в якій зберігалися всі найважливіші держ. документи — дипломатичне і таємне листування, матеріали для вирішення різних питань на старшинських радах тощо. В період гетьманства К.Розумовського значення Г.п. зростає ще більше. За універсалом гетьмана від 24 серп. 1751, Г.п. надавалося право підписувати низку важливих документів, які раніше підписував лише сам гетьман. Це стосувалося, напр., резолюцій до полкових канцелярій, паспортів, дозволу на видачу грошей з військ. скарбу тощо. За цим же універсалом Г.п. мав право приймати й розсилати у відповідні інстанції усі суд. справи, що надходили на ім’я гетьмана. Уряд (посаду) Г.п. ліквідовано у зв’язку зі створенням 2-ї Малоросійської колегії (1764). Літ.: Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. К., 1959; Апанович О.М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. К., 1969; Путро А.И. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине XVIII века. К., 1988. О.І. Путро.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПИСАР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
