ГЕНЕРАЛЬНЕ МЕЖУВАННЯ — точне визначення меж земельних володінь поміщиків, козацької старшини, купців, громад державних селян, міст, церков та ін. установ, яке здійснював царський уряд Російської імперії з 60-х рр. 18 ст. до серед. 19 ст. Першу спробу провести земельне розмежування в Лівобережній Україні було зроблено 1729—30 (див. Генеральне слідство про маєтності). По всій імперії Г.м. вперше намагалися провести за указом імп. Єлизавети Петрівни 1754, але це не було здійснено, насамперед тому, що перевірка прав володіння наштовхувалася на опір тих, хто був зацікавлений у збереженні незаконно привласнених земель. На відміну від указу 1754, маніфест імп. Катерини II від 19 верес. 1765 та урядова інструкція 1766 визначали, що незаперечне фактичне володіння на 1765 є підставою для закріплення права володіння на майбутнє. Здійснене за інструкцією 1766 Г.м.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕНЕРАЛЬНЕ МЕЖУВАННЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
