ГЕНЕРАЛ-КОМІСАРІАТИ, генеральні округи — адміністративні одиниці, на які було поділено рейхскомісаріати, утворені гітлерівцями на окупованих у роки Другої світової війни територіях СРСР. У складі рейхскомісаріату «Україна» усього було 6 Г.-к.: 1) «Волинь—Поділля» — з центром у м. Луцьк, до якого входили Рівнен., Волин., Кам’янецьПодільська (нині Хмельн.) обл., а також пд. р-ни Брестської та Пінської обл. Білорусі (5106 тис. осіб); 2) «Житомир» — із центром у м. Житомир, до якого включено Житомир. обл., пн. р-ни Він. обл., а також пд. р-ни Поліської обл. Білорусі (3027 тис. осіб); 3) «Київ» — з центром у м. Київ, до складу якого входили Київ. та Полтав. обл. (3224 тис. осіб); 4) «Миколаїв» — з центром у м. Миколаїв — у складі Миколаїв. (без зх. р-нів) та Кіровогр. обл. (3164 тис. осіб); 5) «Дніпропетровськ» — з центром у м. Дніпропетровськ, що охоплював Дніпроп. і ч. р-нів Запоріз. обл. (1384 тис. осіб); 6) «Таврія» — з центром у м. Мелітополь, до якого включено лівобереж. р-ни Миколаїв. (нині Херсон.) та Запоріз. обл. (бл. 1 млн осіб). Влада у Г.-к. спиралася на т. зв. цивільну окупаційну адміністрацію
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕНЕРАЛ-КОМІСАРІАТИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
