ГЕККЕР Наум Леонтійович (12.05(30.04).1862, за ін. даними, 1861—1920) — революціонер, учений, публіцист, мемуарист. Н. в Катериносл. губ. Син заможного бахмутського міщанина. Закінчив Бердянську г-зію. 1878— 79 очолював місц. гурток революц. молоді, після чого організував подібне т-во в Одесі, де навчався у Новорос. ун-ті. 1880 вступив до Південноросійського робітничого союзу. Навесні 1881 — арештований, 4 груд. (22 листоп.) 1882 — засуджений до 10 років каторги, від поч. 1884 утримувався в Карійській в’язниці (Забайкалля, Росія), взимку 1888/89 переміщений обік неї на вільне поселення. Із солідарності зі своїми товаришами-каторжанами, протестуючи проти застосування тілесних покарань, 1889 вчинив спробу самогубства: двічі стріляв у голову, тяжко поранився, після чого тривалий час хворів. 1892 переведений до Якутії, від 1895 здійснював дослідження в етногр. експедиції Сх.-Сибірського від-ня Рос. геогр. т-ва. 1896 замешкав у м. Іркутськ (нині місто в РФ), надрукував низку
68 ГЕЛЕР
І.А. Гель.
краєзнавчих матеріалів у «Записках Восточно-Сибирского отделения Императорского Русского географического общества», місц. пресі. 1897 видав кн. «К характеристике физического типа якутов», за що удостоївся премії Моск. т-ва шанувальників природознавства, антропології та етнографії. 1899 повернувся в Україну, співробітничав у часописах «Одесские новости», «Южное обозрение», дописував до журналів «Былое», «Русское богатство» та ін. 1900 лікувався в Німеччині. Входив до Партії соціалістів-революціонерів. 1903 в Одесі опублікував монографію про творчість рос. письменника Леоніда Андреєва, 1914 — розвідку про Миколу Михайловського, одного з ідеологів народництва. Листувався з В.Короленком. В останні роки життя був паралізований, проте продовжував літ. працю, диктував мемуари. П. у м. Одеса. Посмертно опубліковано його спогади про гімназійні соціаліст. гуртки в м. Бердянськ 1878—79 («Каторга и ссылка», 1924, кн. 11). Літ.: Осмоловский Г.Ф. Карийцы. «Минувшие годы», 1908, № 7; И.М. [Майнов И.] Наум Леонтьевич Геккер. «Былое», 1920, № 15; Ковальская Е. Южно-русский рабочий союз. М., 1926. П.Г. Усенко.
Європі. Найреальнішою видається гіпотеза Б.Шрамка про локалізацію Г. в межах відомого Більського городища на тер. с. Більськ Котелевського р-ну Полтав. обл.: описані Геродотом розміри оборонних споруд Г., особливості жител, святилищ, жертовників та ін. досить близькі до характеристик цього реального городища скіф. доби (7—4 ст. до н. е.; див. Скіфи). Але версія про зв’язок Більського городища з Г. Геродота не є загальноприйнятою. Є.В. Черненко.
голова к-ту захисту Української греко-католицької церкви. Лют.— листоп. 1988 — засн. і ред. ж. «Християнський голос». 1989 — лип. 1990 — один із засн. Народного руху України (НРУ), чл. Великої ради НРУ, співголова комісії з питань духовного відродження. 1990—94 — заст. голови Львів. обл. ради нар. депутатів. Від лип. 1994 — голова обласної комісії з питань поновлення прав репресованих.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Геккер Наум Леонтійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
