ГВАРДІЯ (італ. guardia — варта) — 1) привілейована військ. частина. В 15 ст. ств. у Франції, 17 ст. — в Англії, Швеції, Пруссії. 1687—1918 існувала в Росії; 2) на початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 Червона армія (див. Радянська армія) зазнала значних поразок, це спонукало парт.-рад. кер-во СРСР прийняти рішення відновити звання «гвардія» для тих частин, кораблів, з’єднань і об’єднань ЗС СРСР, що відзначилися військ. мист-вом, масовим героїзмом, дисципліною, організованістю та мужністю. До Г. зараховувалися також артилер. реактивні частини і новосформовані з’єднання, до складу яких
60 ГВАХAРІЯ
входили частини і з’єднання (об’єднання), що вже мали звання гвард. 18 верес. 1941, згідно з рішенням Ставки Верховного Головнокомандування, наказом наркома оборони СРСР Й.Сталіна, стрілец. д-зії, що відзначилися в боях за м. Смоленськ (нині місто в РФ) у лип.—верес., — 100-та (ген.-майор І.Руссіянов), 127-ма (полк. А.Акименко), 153-тя (полк. М.Гаген) і 161-ша (полк. П.Москвітін) — були перейм. відповідно в 1-шу, 2-гу, 3-тю і 4-ту гвард. стрілец. д-зії. 1-ша гвард. армія сформована в серп. 1942, 1-ша гвард. танк. армія — в лют.—берез. 1943. Всього за період війни (на 9 трав. 1945) з числа оперативних з’єднань сухопутних військ гвард. звання були удостоєні 17 армій: 11 заг.-військ. і 6 танк. Гвард. частинам, з’єднанням і кораблям вручалися червоні гвард. прапори з портретом В.Леніна. Для військовослужбовців цих частин і з’єднань 21 трав. 1942 запроваджений нагрудний знак «Гвардія» з червоним прапором із відповідним написом над зіркою у лавровому вінку, а для гвардійців ВМФ — прямокутна пластинка з муаровою стрічкою оранжевого кольору з чорними поздовжніми смугами і такі ж за кольорами стрічки на безкозирках. Водночас було впроваджено гвард. військ. звання (до військ. звання додавалося слово — гвардії…), 19 черв. 1942 запроваджено гвард. військ.мор. прапор, 31 лип. 1942 введено в дію «Положення про гвардію Флоту Союзу РСР». Після війни перетворення об’єднань, з’єднань, частин і кораблів у гвард. не проводилося; 3) особливі формування для військ. чи поліцейських цілей. Після проголошення незалежності України відповідно до Закону «Про Національну гвардію України» (1991) оперативні частини внутр. військ МВС СРСР на тер. України були 1992 реорганізовані в нац. Г., осн. завданням якої були: захист суверенітету й територіальної цілісності України, життя громадян, їх конституційних прав від злочинних посягань та ін. антигромад. дій. У рамках реформування військ. орг-ції України 2000 нац. Г. була розформована, а її особовий склад і військ.
техніка передані до ЗС України та внутр. військ МВС України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГВАРДІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
