ГАЛУЩИНСЬКИЙ Михайло (26.09.1878—25.09.1931) — громад. та освіт. діяч. Н. в с. Дзвиняча (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.) в родині священика. Освіту здобув у г-зії в м.Тернопіль (1898), на філос. ф-тах Львів. ун-ту й Віденського університету (1901). Брав активну участь у нац. молодіжному русі, був чл. «Молодої України». Обраний головою «Академічної громади» у Львові та «Січі» у Відні. 1904— 09 — викл. г-зій у містах Львів (1901—04) і Золочів. Від 1909 — дир. укр. г-зії у м. Рогатин, діяч «Просвіти», засн. і кер. філій т-в «Січ» і «Пласт». У роки Першої світової війни — перший командант Легіону Українських січових стрільців, від 1915 — референт з укр. справ при штабі австрійс. корпусу. Після війни — провідний діяч «Рідної школи», голова т-ва «Просвіта» (1923—31), організатор широкомасштабної освіт. роботи в Галичині, проф. Львівського таємного українського університету, посол (депутат) і сенатор сейму від Українського національно-демократичного об’єднання (1928—30). Засн. та ред. вид. «Життя і знання». Автор споминів «З Українськими січовими стрільцями» (видрукувані посмертно 1934), низки праць із проблем освіти й виховання. П. у м. Львів. Літ.: Дорошенко В. Михайло Галущинський. «Життя і знання», 1931, ч. 1; Українські січові стрільці 1914— 1920. Львів, 1935; Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. Львів, 1990; Коритко Р. Командант Легіону. «Літопис “Червоної калини”», 1991, № 4; Коритко Р. Славетні імена Рогатинської землі. В кн.: Рогатинська земля: історія та сучасність. Львів—Рогатин, 1995; Глаголюк В.П. Михайло Галущинський. «Збірник праць Науково-дослідного центру періодики», 1998, вип. 5. К.Є. Науменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАЛУЩИНСЬКИЙ МИХАЙЛО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
