ГАЛІШ-ЛОВАЧКА, археологічна пам’ятка — поселення 3—1 ст. до н.е., залізообробний виробничий центр. Розташов. в пн.-сх. ч. г. Ловачка, на сх. від с. Клячаново Мукачівського р-ну Закарп. обл. Пам’ятка відкрита в 60-х рр. 19 ст. Т.Легоцьким, у 1930-х рр. обстежена Я.Янковичем, братами Затлукалами і П.Совою, а 1962 і 1964 — закарп. експедицією Інту археології АН УРСР. Займає 15 га, на яких зафіксовано 24 напівземлянкових житла, госп. споруди, понад 1 тис. виробів із металу, керамічний посуд. Нас. пром. центру належало до латенської к-ри (див. Латенські пам’ятки). Літ.: Бідзіля В.І. Поселення Галіш-Ловачка. «Археологія», 1964, т. 17; Археология Украинской ССР, т. 3. К., 1986. Л.Г. Мацкевий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАЛІШ-ЛОВАЧКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
