ГАЛИЦЬКИЙ СТАНОВИЙ СЕЙМ — провінційний представницький дорадчий орган у Галичині. Заснований австрійс. владою на основі патенту імп. Марії-Терезії від 13 черв. 1775. До його складу за призначенням імператриці/імператора входили вищі сановники, представники вищого духовенства, магнати, ректор Львів. ун-ту й один представник львів. патриціату. Збирався у Львові 1782, 1784, 1786 і 1788, а від 1817 до 1845 — щороку. Сесії відбувалися під кер-вом губернатора. Г.с.с. фактично був допоміжною інституцією крайової адміністрації. Його виконавчим органом був Становий виділ (к-т). Розглядав переважно справи розкладання держ. податків, надання шляхетства, провадження шляхетської метрики — реєстру шляхетських родів. 1790—91 виступив проти т. зв. урбаріальної реформи імп. Йосифа II. Активізував свою діяльність у 40-х рр. 19 ст. дискусіями з питань аграрної реформи, буд-ва залізниці, створення кредитного т-ва. Ухвали приймав у формі адресів на ім’я імператора. Робочою мовою була польс., а в кореспонденції з центр. владою — нім.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАЛИЦЬКИЙ СТАНОВИЙ СЕЙМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
