ГАЙДАМАКИ — 1) учасники гайдамаччини (див. Гайдамацький рух); 2) особовий склад укр. військ. формувань (куренів і кошів), утворений 1917 з українізованих частин рос. армії та добровольців. Перший гайдамацький курінь почав формуватися в Одесі у черв. 1917. 22 листоп. цього року ген. секретар у військ. справах УНР С.Петлюра видав наказ про повну українізацію військ Південно-Західного фронту та Румунського фронту, а також запасних полків гарнізонів України й формування з них гайдамацьких куренів (див. Українізація в армії). Гайдамацькі коші були створені в Києві, Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), Одесі, Олександрівську (нині м. Запоріжжя),
А.В. Гайдамака.
20 ГАЙДАМАЦЬКИЙ
а також на фронтах. Українці — вояки 1-го піх. Фінляндського полку (Пн. фронт) — одними з перших зорганізувались у гайдамацький курінь (1600 піхотинців і 400 шабель) під командою сотника Пустовіта. Курінь пробився з боями в Україну і в січ. 1918 влився до 1-го укр. козачого ім. Б.Хмельницького полку (див. Богданівський полк). Найвідоміші формування: Гайдамацький кіш Слобідської України та Гайдамацький імені Костя Гордієнка кінний полк, які пізніше увійшли до складу Армії Української Народної Республіки. Літ.: Дорошенко Д. Історія України. 1917—1923 рр., т. 1. Ужгород, 1932; Історія Українського війська. Львів, 1992. О.Й. Щусь.
Крим. поході (квіт. 1918). Розформований за часів Української Держави. Літ.: Петрів В. Спомини з часів української революції (1917—1921), ч. 1—4. Львів, 1927—31; Історія українського війська. Львів, 1992. А.О. Буравченков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАЙДАМАКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
