ГАДЯЦЬКИЙ ДУГОВІР 1658 — укр.-польс. мирна угода, підписана 16(06) верес. неподалік м. Гадяч гетьманом І.Виговським з урядом польс. короля Яна II Казимира Ваза. Підписанню Г.д. передували тривалі, глибоко законспіровані переговори сторін, на яких українські інтереси представляв П.Тетеря, а польс. — С.-К.Беневський. На заключному етапі переговорів у виробленні умов Г.д. з укр. боку активну участь брав Ю.Немирич. За умовами Г.д., який завершував десятилітню укр.-польс. війну, перед-
бачалося повернення Укр. козац. д-ви (у складі трьох воєводств: Київ., Черніг. та Брацлавського) до складу оновленої Речі Посполитої на правах федеративної її ч. — Великого князівства Руського (ВКР). Держ. життя у ВКР облаштовувалося на зразок норм і порядків, що діяли у Великому князівстві Литовському. Крім того, король гарантував амністію всім учасникам війни з Польщею. Військо Запорозьке отримувало підтвердження старих привілеїв, дозвіл на куріння горілки й заведення шинків та право гетьман. суду. Козац. реєстр (див. Реєстри козацькі) складав 60 тис. осіб. За поданням гетьмана щороку 100 козаків із кожного полку мали отримувати нобілітацію. Церк. унія (див. Берестейська церковна унія 1596) ліквідовувалася. Захоплене раніше унійцями церк. майно, культові споруди поверталися правосл. церкві. Правосл. київ. митрополит та ще чотири правосл. єпископи отримували місця в сенаті Речі Посполитої (див. Сенат у Речі Посполитій). Правосл. міщанам гарантувалася рівність у правах із катол. міщанами. Києво-Могилянський колегіум (див. КиєвоМогилянська академія) вперше отримував статус вищого навч. закладу та права, рівні з правами Краківської акад. Передбачалося заснування на тер. Речі Посполитої ще однієї правосл. акад., а також відкриття середніх навч. закладів та друкарень. Г.д. уможливлював вільне повернення в Україну польс. землевласників, яким, однак, заборонялося переобтяжувати своїх підданих. Після підписання Г.д. сторони намагалися скоригувати його положення кожна на свою користь. Гетьман. уряд прагнув збільшити тер. ВКР, розширити прерогативи його держ. інституцій. Водночас польс. сторона наполягала на зменшенні удвічі кількості козац. реєстру, звуженні гетьман. повноважень, відмові від насильницьких дій стосовно унійної спільноти. До ратифікованого сеймом Речі Посполитої у трав. 1659 тексту Г.д. не увійшли положення про ліквідацію унії на всій тер. д-ви, повернення всього відібраного раніше унійцями майна правосл. церкві, козац. реєстр обмежено 30 тис. осіб. Дія
договору юридично була припинена урядом Ю.Хмельницького в жовт. 1659, після підписання угоди з Рос. д-вою. У наступні роки положення Г.д. не раз використовувались урядами Ю.Хмельницького, П.Тетері, П.Дорошенка, М.Ханенка при виробленні умов мирних угод з польс. королями. Дж: Latopisiec, albo Kroniczka Joachima Jerlicza. Warszawa—Petersburg, 1853; [Kochowski]. Historia panowania Jana Kazimierza z Klimakterуw przez wspуіczesnego tіуmacza w skrуceona, t. 1. Pozni№ na polski jкzyk przeіoŸ naс, 1859; Volumina Legum, t. 4. Petersburg, 2859; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 4, 7, 15. СПб., 1863—92. Літ.: Герасимчук В. Виговщина і Гадяцький трактат. «ЗНТШ», 1909, т. 87—89; Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII— XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. К., 1997; Горобець В.М. Гадяцька унія 1658 року. «Історія України», 1998, № 38, 39; Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 10. К., 1998; Яковлєва Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття: Причини і початок руїни. К., 1998; Горобець В.М. Гадяцька угода 1658 року у контексті міжнародних відносин. «Київська старовина», 1999, № 1. В.М. Горобець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАДЯЦЬКИЙ ДУГОВІР 1658» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
