ВУЯХЕВИЧ-ВИСОЧИНСЬКИЙ Мелентій (світське ім’я — Михайло; бл. 1630—06.02.1697) — політ. діяч 2-ї пол. 17 ст., архімандрит Києво-Печерської лаври. Закінчив шкільний курс, можливо, у Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія). Кілька років служив писарем у Лаврі. Протягом 1661—63 займав посаду генерального писаря при гетьмані Я.Сомку. 1663 вів переговори з рос. посланцем Є.Лодиженським. У цьому ж році Я.Сомко доручив йому посольство до кн. Г.Ромодановського у справі протистояння Ю.Хмельницькому. Після падіння Я.Сомка В.-В. був засланий до Москви, а потім до Сибіру. 1667 його звільнено за клопотанням П.Дорошенка. Від 1668 В.-В. — ген. писар у П.Дорошенка. 1672, 1675 відвідав Туреччину, брав участь у переговорах з представниками Рос. д-ви, Лівобережної України, Пруссії та Польщі, 1670 очолив укр. делегацію у м. Острог на переговорах з представниками польс. уряду, де ставилося питання про відновлення Гадяцького договору 1658. Після Бучацького миру 1672 В.-В. поїхав з посольською місією до Стамбула. Після зречення П.Дорошенком гетьманства 1676 перейшов на Лівобережжя, став значним військ. товаришем. На поч. 1678 від гетьмана I.Самойловича отримав перші офіц. завдання; 1683 обійняв посаду генерального судді, на якій перебував до поч. 1691; 1687 взяв участь у змові старшини проти I.Самойловича. Новий гетьман I.Мазепа надав йому значні маєтності, а від’їжджаючи до Москви (1689), залишив його гетьманом наказним. 1690 В.-В. їздив до рос. столиці, де отримав чин стольника. Того ж року він обраний архімандритом Києво-Печерської лаври, а в лют. 1691 внаслідок політ. суперечностей з I.Мазепою щодо участі Гетьманщини в антитурец.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВУЯХЕВИЧ-ВИСОЧИНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
