ВОТЧИНА (давньорус. «отчина» — батьківська власність) — спадкова земельна власність князів, бояр та ін. чл. панівної верхівки у Київській Русі й середньовічній Україні. Перші В. виникають у 2-й пол. 11 ст. спочатку як князівства. Боярські В. фіксуються джерелами між 11 і 12 ст. До того земля перебувала в колективній власності панівної верстви. Iсторики називають 3 осн. шляхи виникнення В.: 1) переростання родо-племінної власності на землю у феод.; 2) надання земель васалам і 3) загарбання феодалами земель вільних общинників. У деяких давньорус. землях (починаючи від 12 ст.)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОТЧИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
