ВОСТОКОВ (справжнє прізв. — Остенек) Олександр Христофорович (27(16).03.1781—20(08).02.1864) — філолог-славіст, поет. Акад. Петерб. АН (1841). Один із засн. рос. мовознавства. Н. в м. Аренсбург (нині Курессааре, Естонія). Навч. в Санкт-Петербурзі в кадетському корпусі. Від 1815 працював у Петерб. публічній б-ці, займався вивченням пам’яток старослов’ян. писемності. 1820 опубл. «Рассуждение о славянском языке, служащее введением к грамматике сего языка», яке заклало основи порівняльного слов’ян. мовознавства в Росії. Дослідження В. було поставлене поряд із працями видатних славістів, які працювали в той час на Заході. Автор двох граматик рос. мови (1831), «Описания русских и словенских рукописей Румянцевского музея» (1842), «Грамматики церковнославянского языка» (1863). Видав Остромирове євангеліє (рос., 1843). Йому належить низка археогр. праць і вид. стародавніх рукописів. Редагував і брав участь у складанні «Словаря церковнославянского и русского языка» (т. 1—4, 1847). Уклав «Словарь церковнославянского языка» (т. 1—2, 1861). Під його кер-вом вийшли «Описание областного великорусского языка» (1852), «Дополнения к нему» (1858).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Востоков Олександр Христофорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
