ВОРОНЦОВА (у дівоцтві — Браницька) Єлизавета Ксаверівна (1792—27(15).04.1880) — графиня, найясніша княгиня (1852). Одна з найвідоміших жінок України та Росії свого часу. Дружина М.Воронцова. Нагороджена орденом св. Катерини малого хреста (1823), Катерининською стрічкою з великим хрестом (1850). Дочка Франциска-Ксаверія Браницького та його дружини Олександри (до заміжжя — Енгельгардт), племінниці кн. Г.Потьомкіна. Змалку (до 1796) мешкала з матір’ю при дворі імп. Катерини II. Надалі дитинство й отроцтво провела в Білій Церкві. Від 1807 — фрейліна (залишаючись удома). 1819 у Парижі повінчалася з М.Воронцовим, у посаг, зокрема, дістала Мошногородищенський маєток Черкас. пов. Київ. губ., села Демківці й Почапинці Кам’янецького пов. Подільської губ. Мала 6 дітей, з яких четверо померло у віці від кількох днів до десяти років. 1823 в Одесі познайомилася з О.Пушкіним, який невдовзі закохався в неї. З В. пов’язана низка тв. поета, у т. ч. «Храни меня, мой талисман» (1824—25), «Желание славы» (1825), «Талисман» (1827), «Прощание» (1830). Відвідувала білоцерківську «Олександрію». По смерті матері успадкувала чимало укр. земель. Виїжджала з чоловіком за кордон. Під їхнім наглядом збудовано й облаштовано Воронцовський палац на Миколаївському (Примор.) бульварі в Одесі та Алупкинський маєток у Криму (див. Алупкинський історико-архітектурний заповідник).
Як доброчинниця організувала Новорос. жін. т-во опіки бідних, ініціювала вид. альманаху «Подарок бедным» (Одеса, 1834), підтримувала місц. жін. шк. 30 000 рублів пожертвувала на утворення сільс. банків (відсотки з цього капіталу пішли на утримання Мошнянської та Городищенської лікарень). Під час кавказ. намісництва свого чоловіка мешкала в Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія), де заснувала виховний заклад св. Ніни для дівчат, надавши 100 000 руб. У серед. 1850-х рр. повернулася до Одеси. Виконувала обов’язки статс-дами при імп. Марії Олександрівні (дружині Олександра II). П. у м. Одеса. Похована в кафедральному Спасо-Преображенському соборі. Літ.: Швабахер С. Речь в воспоминание покойной кн. Е.К.Воронцовой. Одесса, 1880; Щербина В. Духовное завещание гр. А.В. Браницкой. «Киевская старина», 1893, № 6; Гершензон М.О. Образы прошлого. М., 1912; Чернова Е.Б. К истории переписки Пушкина и Е.К.Воронцовой. В кн.: Временник Пушкинской комиссии, т. 2. М.—Л., 1936; Цявловский М.А. Из записей П.И.Бартенева: О Пушкине и гр.Е.К.Воронцовой.«ИзвестияАНСССР. Серия литературы и языка», 1969, т. 28, вып. 3; Цявловская Т.Г. «Храни меня, мой талисман...» В кн.: Прометей, т. 10. М., 1974. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Воронцова Єлизавета Ксаверівна» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
