ВОРОНЦОВ Михайло Семенович (19(30).05.1782—06(18).11.1856) — держ. та військ. діяч Рос. імперії, генерал-ад’ютант (1815), чл. Держ. ради (1826), почесний чл. Петерб. АН, граф, найясніший князь (1852), генерал-фельдмаршал (1856). Від 1823 обіймав посаду новорос. ген.-губернатора і повноважного намісника Бессарабської обл., 1828—44 — новорос. і бессарабський ген.-губернатор, 1844—54 — намісник на Кавказі й головнокоманд. Кавказ. корпусом. Одержав домашню освіту, до 1801 мешкав в Англії. Брав участь у Кавказькій кампанії 1803, війнах з Наполеоном І, російсько-турецькій війні 1806—1812, російсько-турецькій війні 1828—1829. 1819 повінчався з Є.Браницькою (див. Є.Воронцова). За своїми поглядами був близький до раннього декабристів руху; прихильник поступового визволення селянства. Великий землевласник, запроваджував у своїх маєтностях (у Черкас. пов. Київ. губ. та в Криму) нові форми господарювання (наймана праця тощо). Відповідно до своїх ліберальних переконань намагався створити на Пд. України сприятливі умови для розвитку капіталіст. відносин, підприємницької діяльності, піднесення аграрного вир-ва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Воронцов Михайло Семенович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
