ВОЛОСЬКЕ ПРАВО — різновид звичаєвого права, яке поширилося в 14—15 ст. на зх.-укр. землі з тер. Молдови. Першими носіями В.п. були волоські переселенці-пастухи, які колонізували Карпатський регіон та Галичину. Найраніші відомості про села з В.п. в Галичині належать до 70-х рр. 14 ст. Наприкінці 14 ст. в межах прикордонних галицьких волостей формується волоська автономія (волості-крайни) на чолі з воєводою. Згідно з В.п., такі волості складались із окремих крайн, очолюваних крайниками, посади яких були виборними протягом 14—17 ст. Крайна була адм. й суд. округою для сіл В.п. Найважливіші питання вирішувалися на заг. суд. вічах (зборових судах), які двічі на рік скликав крайник. Згідно з нормами В.п., на такі суди зобов’язані були приходити всі жителі сіл крайни, а його присуду підлягали як селяни, так і шляхта. Компетенції зборових судів підлягали справи про виплату податків із сіл з В.п., різноманітні спірні питання, розслідування кримінальних злочинів. До складу суду входив крайник, який був його головою, та 6—10 князів — кер. сільс. громад крайни. Князі часто виступали осадниками села і передавали князівський уділ у спадок членам своєї родини, вони регулювали внутрішнє життя своїх сіл та організовували виплату належних податків, третину з яких отримував крайник. Громади сіл з В.п. колективно відстоювали інтереси своїх співгромадян (земельні, майнові) через систему відносин взаємодопомоги та взяття на поруки, допомагали розслідувати вчинені проти них злочини. В.п. на зх.-укр. землях було не єдиним репрезентантом іноетнічної правової к-ри, тут також було поширено польс. та нім. право. Спостерігалося переплетіння та перепідпорядкування правових інституцій різних правових к-р. Так, у Самбірській економії Галичини зборові суди, властиві В.п., практикували села з укр. та нім. правом. Інколи села з В.п. набували структури поселення, що жило за нім. правом, а у волоських селах на чолі громади могли стояти отамани, як у селах з укр. (рус.) правом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОСЬКЕ ПРАВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
