ВОЛКОНСЬКИЙ Сергій Григорович (19.12.1788—10.12.1865) — декабрист, ген.-майор, князь. Н. в м. Очаків. Закінчив єзуїтський пансіон у Санкт-Петербурзі. Учасник Війни 1812 та закордонних походів рос. армії 1813—14. Командир 1-ї бригади 19-ї піх. д-зії
С.Г. Волконський.
614 ВОЛОБУЄВ
М.С. Волобуєв.
2-ї армії. Від 1820 — чл. т-ва «Союзу благоденства», а з 1821 — Пд. т-ва (див. Декабристів рух). Разом з В.Давидовим очолював Кам’янську управу Пд. т-ва. Брав участь у нарадах т-ва у Києві та м-ку Кам’янка, 1825 вів переговори з чл. Польс. таємного т-ва, встановив зв’язки з Пн. т-вом. У січ. 1825 повінчався з М.Раєвською (див. М.Волконська). 17 січ. 1826 В. заарештовано в м. Умань. Засуджено до смертної кари, яку замінено каторгою. Відбував її на Нерчинських рудниках (нині тер. Читинської обл., РФ), від 1835 — на поселенні в Іркутській губ. 1856 — амністований. 1858—61 — разом з дружиною за кордоном. 1861 повернувся в Україну. Проживав у маєтку зятя Миколи Кочубея в с. Вороньки Козелецького пов. Черніг. губ. (нині село Бобровицького р-ну Черніг. обл.), де й помер. Автор «Записок», які є цінним джерелом для вивчення декабристського руху в Україні. Тв.: Записки. СПб., 1902. Літ.: Нечкина М.В. Движение декабристов, т. 1—2. М., 1955; Волконская М.Н. Записки. Чита, 1960. О.Ф. Овсієнко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Волконський Сергій Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
