ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ — адм.-тер. одиниця на Правобережній Україні. Ств. за указом імп. Павла I від 29 серп. 1797. До складу В.г. увійшла тер. колиш. Волинського намісництва (за винятком Радомишльського пов.) і Кременецький, Базалійський, Дубенський пов. Подільського намісництва. В.г. з центром у Житомирі була частиною Пд.-Зх. краю. На початку 20 ст. поділялася на 12 пов. (Володимир-Волинський, Дубенський, Житомир., Заславський, Ковельський, Кременецький, Луцький, Новоград-Волинський, Овруцький, Острозький, Ровенсь-
кий і Старокостянтинівський); у губ. налічувалося 13 міст, 134 м-ка і 9682 ін. населені пункти. Нас. 2 997 902 особи. До польського повстання 1830—1831 тут переважали польс. культ. впливи. Після його придушення почалася всебічна русифікація. В.г. була аграрним р-ном з високою питомою вагою великого поміщицького землеволодіння. Кілька родин — Сангушки, Любомирські, Потоцькі, Барятинські — мали стільки ж землі, скільки майже 300 тис. дрібних селян. г-в. На 879 підпр-вах (цукрових, винокурних, борошномельних тощо) було зайнято лише 17,5 тис. робітників (1909). Кількість міськ. нас. коливалася протягом 1863—1911 від 8 % до 8,9 %. Під час Першої світової війни В.г. була ареною активних воєн. дій і зазнала великих втрат. Гострим протистоянням військ УНР, Червоної армії і Польщі позначені роки громадянської війни в
Україні 1917—1921. Навесні 1919 Ровно (нині Рівне) стало тимчасовим місцем перебування уряду УНР. За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 В.г. була поділена: Новоград-Волинський, Житомир., Овруцький, Ізяславський, Старокостянтинівський та частина Острозького пов. увійшли до складу УСРР, решта зх. повітів відійшла до Польщі. Остання утворила з них Волинське воєводство, яке існувало до 1939, коли зх.-укр. землі увійшли до складу УРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі). В.г. ліквідовано постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 3 черв. 1925; замість неї залишилися Житомир., Новоград-Волинська та Шепетівська округи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
