ВОЛИНЕЦЬ Ананій Гаврилович (1894—14.05.1941) — укр. військ. діяч, один із кер. повстанського руху. Н. в с. Карбівка (нині село Гайсинського р-ну Він. обл.). Закінчив двокласну шк. в Гайсині, вчився у Верхньодніпровському с.-г. уч-щі (1913). 1917 — чл. УПСР, нач. міліції Гайсинського пов., організатор Вільного козацтва. Учасник протигетьман. повстання (див. П.Скоропадський; Українська Держава). Очолював Гайсинський полк (січ.—квіт. 1919) Армії УНР. Організатор і кер. повстанського руху на Гайсинщині, Брацлавщині, Немирівщині (див. Повстанський рух в Україні 1918— 1922), певний час контролював залізницю Вапнярка—Цвіткове. Наприкінці літа — восени 1919 — командир Гайворонського полку, підполк. Армії УНР. У берез. 1920 підняв повстання на Гайсинщині, створив Гайсинсько-Брацлавську повстанську бригаду, яка влилася (квіт. 1920) в Запоріз. д-зію. Влітку — восени 1920 керував повстанцями в тилу Червоної армії. Наприкінці 1920 інтернований, згодом проживав у м. Ровно (нині Рівне). 1922 ув’язнений за підозрою в антипольс. діяльності. У 1930-ті рр. співпрацював з підпіллям Т.Боровця. Репресований рад. владою. Страчений. Літ.: Середа М. Отаман Волинець. «Літопис Червоної Калини», 1930, № 7— 8; Коваль Р. Отамани Гайдамацького краю. К., 1998. Г.П. Савченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Волинець Ананій Гаврилович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
