ВУАН (1929, від 1936 — АН УРСР). Н. в с. Вілька Мазовецька (нині с. Волиця Жовківського р-ну Львів. обл.). Закінчив Львів. ун-т (1908). До 1914 — учитель г-зії. 1920—39 працював у ж. «Вікна», «Культура», «Нові шляхи» та ін. Від 1939 — проф., з 1944 — зав. каф-ри Львів. ун-ту. Од 1951 — зав. від. укр. літ. Iн-ту сусп. наук АН УРСР. За його ініціативи у Львові відбувалися щорічні конф., присвячені творчості I.Франка. Наук. праці в галузі історії укр. літ., дослідження про творчість укр. письменників I.Котляревського, Л.Глібова, Лесі Українки, Т.Шевченка, Панаса Мирного, I.Нечуя-Левицького, М.Коцюбинського та ін. П. у м. Львів. Тв.: Філологічні праці Iвана Могильницького. Львів, 1910; Початок української комедії (1619—1891). Львів, 1919; Iсторія української літератури, т. 1—3, Львів, 1920—24; Григорій Квітка-Основ’яненко. К., 1946; Титан праці. Львів, 1946; Iван Франко — популяризатор передової російської літератури. К., 1953; З життя і творчості Iвана Франка. К., 1955; Велетень думки і праці. К., 1958. Літ.: Шуст Я. Праці М.С.Возняка про життя і творчість І.Франка: Бібліографічний покажчик. В кн.: Іван Франко: Статті і матеріали, зб. 5. Львів, 1956; Гонтар П. та ін. Вчений каменярської снаги. «Українське літературознавство», 1981, вип. 36; Нечиталюк М. Честь праці! Академік Михайло Возняк у спогадах та публікаціях. Львів, 2000. О.В. Янковська.
ники», нефеодалізована маса нас. Iснує точка зору, що скликання В. спиралося на територіальну систему («сотні», «тисячі»), хоча, можливо, дружинники також входили у «воїв славних тисячу». Чіткий поділ на «дружинників» та «воїв» був сформований вітчизн. історіографією 19 ст., у літописах він відсутній. Слово «дружина» трапляється найчастіше в описах нарад, спілкування з князем («и ерче о дружине», «а дружина смеятися начнуть»), слово «вои» власне тоді, коли потрібно позначити військо. У сцені вбивства Ярополка Святославича слугами Володимира Святославича (980) в переліку учасників події «вої» поставлені перед «дружиною», на місці бояр. Літ.: Крип’якевич I.П. Iсторія українського війська. Львів, 1936; Греков Б.Д. Киевская Русь. М., 1953; Котляр Н.Ф. Полководцы Древней Руси. К., 1996. Т.Л. Вілкул.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВУАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
