ВОЗНЕСЕНКА, археологічна пам’ятка. Розташов. на високому плато лівого берега Дніпра в межах м. Запоріжжя. 1930 В.Грінченко повністю розкопав чотирикутних обрисів обваловану тер. розміром 82ґ51 м. На внутр. пл. розчищено дві ями, які були оточені камінням, викладеним у вигляді кола діаметром 6 м. Одну з ям було закидано камінням, а в другій, овальній, розміром 0,55ґ0,40 м і глибиною 0,7 м, містився скарб, що складався з 58 залізних стремен, 40 вудил, 139 пряжок, 7 стріл, ножів тощо. Ближче до дна лежали золоті й срібні речі заг. вагою відповідно 1,246 кг та 1,782 кг. То були оздоби поясів, піхов та руків’їв шабель і кинджалів, бубенці, фігурки орла та лева тощо. Частина знахідок оплавле-
на у вогні. Всі речі було простромлено трьома шаблями. Раніше вважалося, що В. — це тимчасовий військ. табір, на тер. якого було здійснено захоронення приблизно 33 військ. вождів слов’ян в умовах ворожого оточення (А.Сміленко). Однак А.Амброз довів, що то був не військ. табір, а тюркський поминальний комплекс кін. 7 — поч. 8 ст., аналоги якого відомі в Монголії. Літ.: Грінченко В.А. Пам’ятка VIII ст. коло с. Вознесенки на Запоріжжі. «Археологія», 1950, т. 3; Сміленко А.Т. Слов’яни та їх сусіди в Степовому Подніпров’ї (II—XIII ст.). К., 1975; Амброз А.К. О Вознесенском комплексе VIII в. на Днепре — вопрос интерпретации. В кн.: Древности эпохи великого переселения народов V—VIII веков. М., 1982. О.М. Приходнюк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЗНЕСЕНКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
