ВОЄВОДА — 1) В. і відповідні уряди В. (адм. та військ. посади) з’являються в усіх ранньослов’ян. д-вах на початку їхнього формування. Термін «В.» початково мав два значення: а) головнокоманд. війська (під цим титулом, очевидно, міг виступати і князь); б) урядовець при князеві, його заст., що очолював військо, але водночас міг виконувати й ін. функції з управління князівським двором. В літ. джерелах термін «В.» (хоеходох) вперше був ужитий у тв. Константина VII Багрянородного «Про управління імперією» на означення угор. воєначальників. У Київській Русі В. є найважливішою особою при князеві, його військ. заст., начальником «молодшої дружини», а у мирний час намісником із рядом адм. обов’язків, вихователем молодого князя тощо. Уряд В. з часом еволюціонував в уряд князівських намісників із широкими повноваженнями (адм., військ., суд. і госп.-фінансовими) в межах окремих земель; 2) поява на укр. землях урядів В. як управителів окремих тер.адм. одиниць із певними окресленими повноваженнями пов’язана з впливами на тогочасне укр. життя Корони Польської. Найраніше В. з’являється у Руському воєводстві (1432) і Подільському воєводстві (перша згадка 1435) у зв’язку з входженням цих земель до Корони і утвердженням у них польс. права й адміністрації. У Великому князівстві Литовському (ВКЛ) появу уряду В. як земського представника монарха пов’язують із рішенням Городельського сейму 1413, за яким В. мали бути призначені у Вільні (нині Вільнюс), Троках (нині Тракай, Литва) та у ін. місцях за прикладом Корони Польс. В. ВКЛ мали ширші повноваження, аніж В. Корони Польс., вони зосереджували в своїх руках ще й владу старост (див. Староство), зокрема, такими функціями був наділений (з
1471) київ. В. (на тер. окремих земель до впровадження воєводського уряду усі повноваження намісника вел. кн. належали старості). Остаточно на укр. землях, що входили до складу ВКЛ, уряд В. утвердився в результаті адм.-правової реформи 1564—66 і утворення Волинського воєводства та Брацлавського воєводства (1566), пізніше — Чернігівського воєводства (1635). З цього часу до функцій В. на тер. підпорядкованого йому воєводства належать: кер-во посполитим рушенням; нагляд за елекцією земських урядників; нагляд за цінами, мірами і вагами у королів. (з 1764 — й усіх ін.) містах; судочинство над єврейс. громадами; кер-во т. зв. вічовим судом — апеляційною інстанцією щодо рішень земських і гродських судів (до утворення Коронного трибуналу 1578). Уряд В. був дигнітарським (почесним), особи, що обіймали його, автоматично входили до складу сенату (див. Сенат у Речі Посполитій). За кожним В. у сенаті було закріплене відповідне місце: київ. воєвода посідав 13-те місце, рус. — 15-те, волин. — 16-те, подільський — 17-те, брацлавський — 32-ге, черніг. — 36-те (всього на 1569 було 34 воєводства, 1768 — 37). На тер. Речі Посполитої уряд В. існував до поділів Польщі 1772, 1793, 1795; 3) на укр. землях, що в 2-й пол. 17 ст. відійшли до Рос. д-ви, термін «В.» пов’язується з призначенням до Києва і кількох ін. міст рос. городових воєвод як комендантів фортець і командувачів місц. гарнізонів; 4) на зх.-укр. землях, що 1920—39 входили до складу Польщі, В. очолювали адм. округи — воєводства. Літ.: Любавский И. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского статута. М., 1892; Крикун М. Земські уряди на українських землях у XV—XVIII століттях. «ЗНТШ», 1994, т. 228; Gуralski Z. Encyklopedia urzкdуw i godnoœci w dawnej Polsce. Warszawa, 2000; Kurutyka J. Hofдmter, Landesдmter, Staatsдmter und ihre Hierarhien in Polen im mitteleuropдischen Vergleich (11—15. Jh.). В кн.: Das Reich und Polen. Parallelen, Interaktionen und Formen der Akkulturation im hohen und spaten Mittelalter (Vortrдge und Forschungen, hrsg. von Konstanzer Arbeitskreis fьr Mittelalterliche Geschichte), 2003. Н.П. Старченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЄВОДА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
