ВОБЛИЙ Костянтин Григорович (27(15).05.1876—12.09.1947) — економіст, статистик, географ. Акад. УАН (1919), віце-президент АН УСРР (1928—30). Засл. діяч н. УРСР (1944). Н. в с. Царичанка Полтав. губ. (нині с-ще міськ. типу Дніпроп. обл.) в сім’ї сільс. священика. 1896—1900 навч. в Київ. духовній акад. 1900 вступив на юрид. ф-т Тартуського (тоді Юр’євського) ун-ту, 1901 перевівся до Варшавського ун-ту, який закінчив 1904. 1906 переїхав до Києва, викладав у Київ. ун-ті (з 1910 — проф.), в 1939—41, 1944—47 очолював каф-ру екон. географії. Один з ініціаторів створення Київ. комерційного ін-ту (1907, пізніше — Київ. ін-ту нар. г-ва), де викладав до 1930. 1925—30 — кер. Семінару з вивчення продуктивних сил нар. г-ва України при АН УСРР, 1927— 30 — кер. Комісії з вивчення нар. г-ва України при АН УСРР, 1934— 38 працював у Комісії з вивчення продуктивних сил України. Від 1939 — співробітник Iн-ту еконо-
міки АН УРСР: зав. сектору екон. географії (1939—42), дир. (1943—47). Праці присвячені питанням екон.-геогр. розвитку пром-сті, геогр. районування, міграції нас., економіки страхування, торгівлі, історії нар. г-ва України. Займався вивченням природних багатств України, її корисних копалин, осн. галузей нар. г-ва. Автор низки книжок про Київ. Його підручник «Економічна географія» витримав кілька видань. Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. П. у м. Київ. Тв.: Очерки по истории польской фабричной промышленности, т. 1. К., 1909; Третья профессионально-промысловая перепись в Германии, т. 1. К., 1911; Основы экономики страхования. К., 1915; Статистика. К., 1918; Опыт истории свеклосахарной промышленности СССР, т. 1. К., 1928; Нариси з історії російсько-української цукробурякової промисловості, т. 1—3. К., 1928—31; Економічна географія УРСР. Х.—К., 1930; Праблема Вялікага Дняпра. Мінськ, 1933; Київ. Статті-довідки. К., 1948; Организация труда научного работника. К., 1949. Літ.: Костянтин Григорович Воблий. К., 1968. Л.О. Гаврилюк.
Після інтернування Армії УНР перебував у таборах у Каліші (нині Польща), отримав чин ген.хорунжого. У 1921—22 — військ. міністр в уряді УНР в екзилі у Польщі. З 1923 — ред. ж. «Табор», 1924 став співзасн. Т-ва колиш. вояків Армії УНР, 1925 — першим головою Укр. воєнно-істор. т-ва у Варшаві. Після Другої світової війни жив у ФРН, 1957— 61 — військ. міністр в уряді УНР в екзилі. П. в м. Новий Ульм (Німеччина). О.Д. Бойко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Воблий Костянтин Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
