ВЛАДИМИРОВ Михайло Iванович (18.11.1914 — 08.03.1982) — один із організаторів партизанського руху в Україні під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. У Червоній армії (див. Радянська армія) з 1935. Учасник походу рад. військ 1939 в Зх. Білорусію. 1941—42 — на Ленінгр. фронті. В трав.—груд. 1942 навч. у Військ. акад. ім. М.Фрунзе. Від квіт. 1943 — уповноважений Укр. штабу партизан. руху в тилу противника, нач. штабу з’єднання Я.Мельника. Від січ. до квіт. 1944 командував партизан. кавалерійс. бригадою ім. В.Леніна, яка діяла на тер. Він. обл. Після війни — на парт. і адм. роботі. Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора та ін. П. у м. Чернігів. Тв.: Вогненна зона. К., 1982. Літ.: Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945 рр., т. 3. К., 1969; IМіС УРСР. Вінницька область. К., 1972; Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине 1941—1944, кн. 1. К., 1985. Л.В. Легасова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Владимиров Михайло Iванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
