ВІЙСЬКОВА ПОВИННІСТЬ ЗАГАЛЬНА — встановлений законом обов’язок нас. відбувати військ. службу в ЗС своєї країни. В.п.з. вперше запроваджена у Франції 1793 згідно з декретом Конвенту. В Російській імперії В.п.з. введена 1 січ. 1874 під час проведення військових реформ 1860—1870-х років військ. міністром Д.Мілютіним. До цього ЗС Рос. д-ви формувалися шляхом створення феод. та нар. ополчення, а з 1705 — шляхом проведення рекрутських наборів (термін служби 20—25 років). Відповідно до закону про В.п.з. 1874, на службу призивалися чоловіки, яким виповнився 21 рік. Заг. строк служби становив 15 років, з них на дійсній службі в армії — 6 років (на флоті — 7) і в запасі — 9 років. 1876 строк дійсної служби скорочено до 5 років. Наприкінці 19 — поч. 20 ст. він не раз змінювався від 3 до 5 років. Напередодні Першої світової війни, згідно з законом про В.п.з. 1912, призовний вік становив 20 років (граничний вік — 43), дійсна служба в піхоті та артилерії — 3 роки, в ін. родах військ — 4, на флоті — 5 років.
Червона армія (див. Радянська армія) формувалася спочатку на принципах добровільності комплектування й виборності командного складу. Однак створити численну й боєздатну армію таким способом було неможливо, й тому з 1918 ЗС «країни диктатури пролетаріату» почали організовуватися на основі заг. військ. обов’язку трудящих. В.п.з. існувала в переважній більшості капіталіст. країн. У 60— 70-х рр. 20 ст. армії багатьох зарубіжних д-в почали переходити до комплектування своїх сил на контрактній (США, Велика Британія) або змішаній (ФРН) основі. Водночас закон про В.п.з. в цих країнах не було скасовано. ЗС України на сучасному етапі комплектуються на основі заг. військ. обов’язку, проте відбувається поступовий перехід до формування армії на контрактній основі. В.М. Волковинський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВІЙСЬКОВА ПОВИННІСТЬ ЗАГАЛЬНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
