ВІДЕОДОКУМЕНТАЛІСТИКА — молода спеціальна історична дисципліна, що відокремилася від кінодокументознавства. Об’єктом В. є відеодокументи, що містять суспільно значущу інформацію, зафіксовану відео- (зображальний ряд) та звукозаписом одночасно. Залежно від значущості зафіксованих подій, явищ, об’єктів відеоматеріали мають заг.- держ. і місц. значення. Відеоматеріали класифікуються за формою (відеофільми, спец. випуски, інформаційні програми, репортажі, телепередачі, концертні програми) та за форматом запису (VHS, S-VHS, Betacam-SP, цифрові носії). Згідно із Законом України «Про На-
ціональний архівний фонд та архівні установи» (2001), відеодокументи, що створюються в Україні й відображають історію духовного та матеріального її життя і мають наук. й істор.-культ. цінність, незалежно від форми власності на них, входять до складу Нац. архів. фонду (НАФ). Визначення належності відеоджерел до НАФ здійснюється на підставі загальноприйнятих в архівознавстві принципів і критеріїв оцінки цінності документів і регламентується Положенням про діяльність експертних комісій, затвердженим постановою КМ України від 20 жовт. 1995 за № 853. Відеоматеріали заг.-держ. значення з 1997 поповнюють документальну базу Центр. держ. кінофотофоноархіву України ім. Г.Пшеничного. Теор. й практичні проблеми В. як особливої спец. істор. дисципліни поки що розроблені недостатньо. Літ.: Слончак Н.М., Базанова М.М. Інструкція по роботі з відеодокументами в ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного. К., 1999. Л.П. Маркітан.
вні та Спарта, а серед сучасних К.Попперу країн — розвинуті зх. демократії та нацистські, фашистські, комуніст. режими; у перспективі має відбутися утвердження лише «відкритого» сусп-ва. Велику роль у популяризації ідей К.Поппера відіграв амер. фінансист та філантроп Дж.Сорос, який заснував мережу благодійних фондів (більшість із них має в назві слова «відкрите суспільство»). Суть відмінностей між «В.» та «з.» с., як зауважує Сорос, лежить у площині свободи, носіями якої є приватні особи: «Ідеології, такі як фашизм або комунізм, створюють закрите суспільство, в якому приватна особа, індивід підпорядкований колективу, над суспільством домінує держава, а держава слідує догмі, яка проголошується кінцевою істиною. В такому суспільстві немає свободи». Літ.: Поппер К. Открытое общество и его враги, т. 1—2. М., 1992; Сорос Дж. Сорос о Соросе. Опережая перемены. М., 1996. В.В. Головко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВІДЕОДОКУМЕНТАЛІСТИКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
