«ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦI» — рос. с.-д. орг-ція (група), ств. 25 верес. 1883 у м. Женева (Швейцарія) колиш. народниками з «Чорного переділу» Г.Плехановим, П.Аксельродом, В.Засулич, В.Iгнатовим та Л.Дейчем. Чл. групи заявили про свій повний розрив з народництвом і гол. завданням визначили організацію «російського робітничого класу в особливу партію з визначеною соціально-політичною програмою». Маніфестом, в якому викладалися програмні погляди чл. групи, стала кн. Г.Плеханова «Соціалізм і політична боротьба», що вийшла друком наприкінці 1883. Група мала кілька проектів програм, розроблених Плехановим. Першим з відомих дослідникам був проект «Програма соціал-демократичної групи “Визволення праці”» (опубл. 1884), другим — «Проект програми російських соціал-демократів» (опубл. 1888). В них проголошувалося, що політ. завданням пролетаріату є повалення самодержавства та здійснення заг.-демократ. перетворень, ставилося питання про радикальний перегляд аграрних відносин в Російській імперії. «В.п.» здійснювала критику народництва, теоретично обґрунтовувала політ. принципи рос. соціал-демократії, популяризувала досвід зх.-європ. робітн. руху, займалася пропагандою марксистської теорії. У поширенні марксизму в Рос. імперії брали участь усі чл. групи. Для цього ними було засновано «Бібліотеку сучасного соціалізму» (1883), зб. «Соціал-демократ» (1888), його однойменнийліт.-політ.огляд(1890—92). Група налагодила зв’язки з революц. гуртками Санкт-Петербурга й Москви, а також України, Білорусі, Грузії, Прибалтики та ін. Був встановлений зв’язок також із петербурзьким «Союзом боротьби за визволення робітничого класу», протягом 1901—03 чл. групи спільно з В.Леніним видавали газ. «Искра» і ж. «Заря». Тісні контакти мала група з I.Франком, М.Павликом та ін.
представниками революц. демократії Східної Галичини. Через Львів з-за кордону переправлялося багато нелегальної літ., яка поширювалась у центрах революц. руху. Наприкінці 1894 в Женеві з ініціативи «В.п.» створено «Союз російських соціал-демократів за кордоном», однак внаслідок засилля там опортуністів група 1900 пориває з ним. Чл. групи були учасниками багатьох міжнар. робітн. соціаліст. конгресів у Парижі (1889), Цюріху (1893), Лондоні (1896) та ін. містах. У серп. 1903, після II з’їзду РСДРП, група заявила про припинення діяльності. Літ.: Полевой Ю.З. Зарождение марксизма в России. М., 1959; Жуйков Г. Группа «Освобождение труда». М., 1962; Бистренко П.П. Група «Визволення праці» і Україна (до 80-річчя створення). «УIЖ», 1963, № 5; Костин А.Ф. От народничества к марксизму. М., 1967. Т.I. Лазанська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦI»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
