ВЕТУХІВ Михайло Олексійович (25.07.1902—11.06.1959) — учений-біолог, організатор с.-г. науки в Україні, педагог, громад. та політ. діяч. Перший президент Української вільної академії наук у США, дійсний чл. НТШ. Н. в м. Харків. 1923 закінчив Харків. с.-г. ін-т, у якому працював від 1926 — доц., од 1928 — проф., зав. каф-ри. Займався селекцією тварин, досліджував генетику. Брав участь у громад.-культ. житті. Допомагав в «українізації» вузів та наук. установ України. У зв’язку із загрозою репресій виїхав до Москви. 1934—41 працював проф.
Моск. ветеринарно-зоотех. ін-ту та кер. від. ветеринарної генетики Всесоюзного ін-ту експериментальної ветеринарії. Перед початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 вернувся до Харкова, викладав генетику в Харків. ун-ті. За гітлерівської окупації очолював Харків. земельну управу. 1942—43 — ректор Харків. ун-ту. Співпрацював з укр. демократ. колами, за що був арештований гестапо (1943). Після звільнення переїхав до Львова (тоді — Генеральна губернія), де викладав на вищих мед. курсах, а згодом — до Відня. Працював у Віденському ун-ті генетиком-експериментатором. Не полишав громад. роботи. Був чл. представництва Українського центрального комітету у Відні. 1945 призначений міністром внутр. справ в уряді УНР на еміграції. По закінченні війни перебував у Німеччині, а 1949 емігрував до США. Брав активну участь у створенні УВАН в США: від 1950 і до кінця життя її президент. Керував видавничою діяльністю УВАН, започаткував і редагував англомовні «Аннали». Водночас працював у від. зоології Колумбійського ун-ту (НьюЙорк). Серед учених-генетиків став відомим як автор нової теорії у вивченні спадковості. Брав діяльну участь у роботі багатьох укр.-амер. громад. орг-цій. 1949 обраний віце-президентом Укра-
497 ВЕТУХІВ
М.О. Ветухів.
А. Вестерфельд. Ярославів вал та Золоті ворота. 1651. Копія 18 ст.
498 ВЕХТЕР
їнського конгресового комітету Америки, від 1954 був чл. Ген. асамблеї Інституту вивчення СРСР у Мюнхені (Німеччина). П. у м. Нью-Йорк. Літ.: Осередок української науки за рубежем. «Вісник АН УРСР», 1991, № 1; Луцький Ю. Початки «Анналів»: [Спогади]. «Український історик», 1995, т. 32, № 1—4; Антонович М. 50-річчя УВАН. Там само; Винниченко І. Півстоліття служіння Україні [УВАН у США]. «Українське слово», 1995, № 4; Шевельов Ю. Люди Академії, мури Академії, книги Академії. Спогади і міркування з нагоди 50-х роковин УВАН у США. «Сучасність», 1996, № 1; Рябчук М. Ювілей Академії. «Українська культура», 1996, № 1; Панченко В. Листи з Нью-Йорка. «Кур’єр Кривбасу», 2001, № 139. О.В. Даниленко.
засади народовського руху. Особливе місце займали шевченкознавчі матеріали. Хоча часопис виходив за етимологічним правописом, окремі статті вперше в Галичині були видані за фонетичним правописом П.Куліша. Літ.: Нечиталюк М.Ф. Журналістика на західноукраїнських землях XIX ст. В кн.: Історія української дожовтневої журналістики. Львів, 1983. О.В. Середа.
фері краще пізнати одне одного й вибрати собі пару для створення сім’ї.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вертухів Михайло Олексійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
