ВЕРХНЯ ЛИПИЦЯ, археологічна пам’ятка — давній могильник. Пам’ятка датується періодом від 70-х рр. 1 ст. до останньої чв. 2 ст. Від назви пам’ятки пішла назва липицької культури. Досліджено 1889—90 І.Коперницьким. Розташов. у с. Верхня Липиця Рогатинського р-ну Івано-Франк. обл. Матеріали розкопок опубл. 1932 М.Смішком. Відкрито 67 поховань: 60 кремацій і 7 тілопокладень, а також залишки трьох спец. вогнищ для тілопалення, т. зв. ustrina. Перебрані кістки похованих здебільшого були вміщені в накриті урни, переважно гончарні, або в ями. Супроводжуючий інвентар: керамічні посудини-приставки, фібули, ключі, ножі, шила, пряжки, дзеркальця, пряслиця, намисто.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЕРХНЯ ЛИПИЦЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
