ВЕЛЕГРАДСЬКІ КОНГРЕСИ — міжнар. зустрічі 1907, 1909, 1911, 1924, 1927, 1932, 1936, присвячені питанням екуменічного єднання (див. Екуменізм релігійний) християн (передусім слов’ян. народів). Проводилися у моравському м. Велеград (Чехія) — місці поховання св. Мефодія (див. Кирило і Мефодій). У них брали участь катол. й правосл. богослови, дослідники історії Церкви, церк. діячі. Обговорювалися питання об’єднання катол. та правосл. церков і зв’язків між ними. Iніціатор, співорганізатор і голова перших
трьох конгресів — митрополит А.Шептицький. У конгресах брали участь укр. церк. ієрархи Й.Коциловський, М.Чарнецький, Д.Няраді, Й.Сліпий та ін. Офіц. мовою була лат., нею публікувалися зб. матеріалів конгресів і богословський ж. «Slavorum literae theologicae». Я.Д. Ісаєвич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЕЛЕГРАДСЬКІ КОНГРЕСИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
