ВАКАРОВ Дмитро Онуфрійович (літ. псевд.: Діма, Явір; 03.11. 1920—07.03.1945) — поет. Н. в с. Iза (нині село Хустського р-ну Закарп. обл.) у сел. родині. Навч. у Хустській (1933—36, 1939—41) та Празькій (1936—39) г-зіях. 1940 його вірші з’явилися в пресі. Писав рос. мовою. 1941—44 вивчав рос. словесність у Будапештському ун-ті. Брав участь у роботі антифашист. підпілля: у берез. 1944 його заарештовано за зв’язок з підпіллям і кинуто до в’язниці. Значну ч. його рукописів конфісковано. У квіт. 1944 В. засуджений на довічну каторгу, а в листоп. 1944 перевезений до Німеччини. Був в’язнем концтабору Дахау, потім Нацвайлера, де і загинув. Похований на кладовищі Честі у Шемберзі (Німеччина). Після II світ. війни було виявлено та зібрано його літ. спадщину. У поезіях В. оспівував красу рідного краю, свідчив про тяжку долю його мешканців, закликав до боротьби проти гітлерівських окупантів, за возз’єднання Закарпаття з усією Україною. У доробку В. є також нариси, оповідання, фейлетони. Перша зб. поезій — «Избранные стихи» (Ужгород, 1955). Найповніше вид. тв. — «Сочинения» (Ужгород, 1986). Літ.: Чендей І. Коли на ранок благословлялося. Ужгород, 1967; Стельмах М. Слово о поэте. В кн.: Вакаров Д. Избранное. Ужгород, 1970; Я навіки прийшов у життя. Ужгород, 1975; 22 июня—9 мая: Писатели Украины в Великой Отечественной. К., 1985; Поп В. Устремленный в грядущее. В кн.: Вакаров Д. Сочинения. Ужгород, 1986. Л.О. Гаврилюк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вакаров Дмитро Онуфрійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
