БУТАКОВ Олексій Іванович (19 (07).02.1816—28.06.1869) — військ. моряк, контр-адмірал із зарахуванням до імператорського почту (1864), мандрівник, письменник. Брат Г.Бутакова. Чл. Рос., почесний чл. Берлінського геогр. т-в. Н. в м. Кронштадт (нині С.-Петерб. міськради, РФ). Закінчив Мор. кадетський корпус (офіцер
416 БУТИРСЬКИЙ
І.Л. Бутич.
П.Г. Бутков.
од зими 1832/33). Служив на Балтиці, виступав у рос. журналах із пер. тв. іноз. авторів (Ф.Марріета, Ч.Діккенса, Ф.-М.Пінта та ін.). 1840—42 будучи ст. офіцером транспорту «Або» здійснив навколосвітнє плавання, враження від якого відображені в його нарисах на сторінках преси, в т. ч. час. «Отечественные записки» (1843— 44). 1848—49 керував Аральською гідрографічною експедицією, включив до неї художником репресованого Т.Шевченка (останній потім називав Бутакова «другом, товаришем та командиром», тепло відгукувався в листах до знайомих, виконав сепією малюнок «О.Бутаков і фельдшер О.Істомін під час зимівлі на Косаралі»). Дістав догану «за упущення з нагляду за рядовим Шевченком». 1850 видав карту Аральського м. У 1850-х рр. організував Аральське пароплавство, здійснив походи Сирдар’єю та Амудар’єю, брав участь у військ. операціях, відзначився при штурмі 1853 фортеці Ак-Мечеть (нині Кзил-Орда, Казахстан). 1857 на чолі трисотенного карального загону брав участь у придушенні повстання казахів, за що був удостоєний чину капітана 1-го рангу. 1863 переведений на Балт. флот, де, зокрема 1867, виконував обов’язки ескадр-майора при імп. Олександрі II. Публікував статті у ж. «Морской сборник», наук. виданнях. Захворівши, 1869 виїхав за кордон на лікування. Кавалер орденів св. Володимира 4-го ст. (1849) і 3-го ст. (1866), св. Анни 2-го ст. з імператорською короною (1858), св. Станіслава 1-го ст. (1868) та ін., у т. ч. іноз. П. у м. Швальбах (Німеччина). Літ.: Свиты Его Величества контрадмирал Алексей Иванович Бутаков. «Морской сборник», 1869, № 9; Дмитриев В.И. А.И.Бутаков. М., 1955; Мацапура М. Т.Г.Шевченко та О.І.Бутаков. В кн.: Шевченко — художник. К., 1963; Барсукова Н.П. Бутаков. В кн.: Русские писатели: 1800—1917, т. 1. М., 1989. П.Г. Усенко.
армія). Від черв. 1919 до квіт. 1921 — пом. нач. штабу 45-ї стрілец. д-зії, що брала участь у боях проти військ ген.-лейтенанта А.Денікіна, в польсько-радянській війні 1920, придушенні повстанського руху в Україні 1918— 1922. З 1922 по 1925 навч. у Військ. акад. РСЧА. З 1926 — пом. нач. оперативного від. штабу Укр. військ. округу, з 1927 — командир 152-го стрілец. полку. 1930 закінчив заг.-військ. від-ня Курсів вищого начальницького складу, з 1931 — нач. штабу 14-го стрілец. корпусу Укр. військ. округу, пізніше — нач. штабу Київ. військ. округу. Репресований 1938, тоді ж страчений. Л.В. Гриневич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бутаков Олексій Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
