БУРДЕЙ (бурдій, бурдюг, халупа, землянка) — найпростіше житло самітного козака на Запорожжі 18 ст. Його споруджували в степу на займищах: у викопаній ямі ставили чотири стінки з плоту, навколо них нагортали землю, зверху монтували крівлю і все разом ззовні обмазували глиною з кизяком та накривали кураєм (рослина з групи перекотиполе). Вікнами служили невеликі округлі отвори, закриті зеленим склом. Всередині Б. з дикого каменю клали мечет (своєрідна піч) для обігріву приміщення та випічки хліба. Страву варили на кабиці (яма, де вміщувався казан, під яким розкладали вогнище). Б. ніколи не замикали. Будь-хто із мандрівників за відсутності господаря міг ввійти в Б., приготувати собі їжу та відпочити. Літ.: Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків, т. 1. К., 1990. В.В. Панашенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУРДЕЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
