БУРАЧОК Степан Онисимович (1800 — 07.01.1877 (26.12.1876)) — викл., учений, письменник, видавець, генерал-лейтенант корпусу корабельних інженерів (1864). Н. в с. Заньки Ніжин. пов. Малорос. губ. (нині село Ніжин. р-ну Черніг. обл.). Син адмірала. Протягом 1812—17 навч. в Петерб. уч-щі корабельної архри, а після закінчення вчителював у цьому закладі. Від 1820 — в Казанському та Астраханському адміралтействах, споруджував судна для Каспійської флотилії (ч. з них — за особистими проектами). Від 1831 — на Балтиці, викладав у офіцерських класах Мор. корпусу (з 1862 — Мор. акад.). Автор низки винаходів. 1835 видрукував «Историю морской архитектуры» та «Теорию крепости лесов и металлов с приложением к строительству корабля». За двотомник «Лекции алгебраического и трансцендентного анализа, читанные М.В.Остроградским в 1836 г.» (СПб., 1837) удостоєний Демидовської премії Петерб. АН з математики 1838 (разом із співавт. С. Зельоним). Виступав у військ. пресі («Морской сборник», «Кронштадтский вестник»). 1840 — один із засн. у СанктПетербурзі ж. «Маяк современного просвещения и образованности. Труды ученых и литераторов, русских и иностранных», а 1842 став одноосібним ред.-видавцем час. під зміненою назвою — «Маяк, журнал современного просвещения, искусства и образованности в духе русской народности». Листувався з Т.Шевченком. Захопившись фармацевтикою, опубл. полемічну кн. «Человечес-
С.О. Бурачок.
408 БУРДЕЙ
кий организм, да и вся природа есть гомеопатическая лаборатория жизненных производств» (СПб., 1869). Кавалер орденів св. Станіслава 1-го ст., св. Володимира 4-го ст. та св. Анни 3-го ст. П. у м. С.-Петербург. Літ.: Быховский И.А. Корабельных дел мастера. Л., 1961; Шевченко Т.Г. Твори, т. 6. К., 1964; Немзер А.С. Бурачок. В кн.: Русские писатели: 1800—1917, т. 1. М., 1989; Доценко В.Д. Морской биографический словарь. СПб., 1995. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бурачок Степан Онисимович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
