БУЛИГА Максим (Максиміліан) (р. н. невід. — 1687) — наказний гетьман Правобережної України (1686—87), дипломат. Походження та родовід невідомі. Чл. посольств гетьманів І.Виговського та Ю.Хмельницького до Москви та Варшави. 1658 присягнув польс. королю як сотник Медведівської сотні Уманського полку і був прийнятий до шляхетського стану Речі Посполитої. 18(08) черв. 1661 отримав королів. привілей на м. Гайсин. Також володів с. Бронки та частинами сіл Гаєвичі й Жолонь (нині с. Поліське, обидва Овруцького р-ну Житомир. обл.). Згідно з «приповідним» листом коронного гетьмана С.-Я.Яблоновського від 26(16) лип. 1683, сформував козац. полк, на чолі якого брав активну участь у поході Яна III Собеського проти турец.-татар. військ до Угорщини і Словаччини, що відбувся після перемоги під Віднем. 1686 призначений наказним гетьманом від імені гетьмана Правобереж. України А.Могили. Літ.: Antoni A. Kozacy na Polesiu Kijowskim. «Biblioteka Warszawska», 1881, t. 4; Дорошенко Д. Петро Дорошенко. Огляд його життя та діяльності. Нью-Йорк, 1985; Чухліб Т. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). К., 1996. Т.В. Чухліб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Булига Максим» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
