БУЛАХОВСЬКИЙ Леонід Арсенійович (14.04.1888—04.04.1961) — мовознавець. Д-р філол. н. (1936), проф. (1917), акад. АН УРСР (1939), чл.-кор. АН СРСР (1946). Засл. діяч н. УРСР (1941). Н. в м. Харків у родині майстра-механіка. Закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту (1910). Від 1916 — доц. цього ун-ту, 1917 — проф. Пермського, 1921 — Харків., 1943 — Моск. ун-тів. 1944— 61 — дир. Ін-ту мовознавства ім. О.Потебні АН УРСР, одночасно (1946—60) — зав. каф-ри слов’ян. філології Київ. ун-ту. Голова Укр. к-ту славістів (1958). Автор бл. 350 наук. праць із заг., рос. та укр. мовознавства, славістики, методики викладання мови та ін. Серед них: «Основи мовознавства» (1929, у співавт.), «Очерки общего языкознания» (1952), «Введение в языкознание» (1953, вид. 2-ге 1954) — обидві останні праці перекладені й видані груз., болг., польс. та китайс. мовами; підручники для вузів: «Курс русского литературного языка» (1935, 5-те вид. 1952), «Исторический комментарий к русскому литературному языку» (1936), «Русский литературный язык первой половины 19 в.» (т. 1—2, 1941—48); з укр. мовознавства: «Український правопис» (1946, автор проекту), «Курс сучасної української літературної мови» (т. 1—2, 1951—52, ред. і один із авторів), «З історії коментарів до української мови» (1946—52), «Питання походження української мови» (1956); розвідки про наголос, пунктуацію в укр. мові тощо, про мову тв. Т.Шевченка (ст. «Російські поеми Т.Шевченка і їх місце в системі поетичної мови першої половини 19 ст.», 1944), О.Пушкіна («Художественный язык А.С.Пушкина», 1947) та ін. поетів. Під його кер-вом підготовлено 15 канд. і 9 д-рів н.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Булаховський Леонід Арсенійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
