БУГО-ДНІСТРОВСЬКА КУЛЬТУРА — археологічна к-ра доби неоліту (серед. 6—поч. 4 тис. до н. е.). Поширена на тер. Молдови та Правобережної України між течіями рік Прут (прит. Дунаю) та Інгул (прит. Пд. Бугу), у лісостеповій і степовій фізико-геогр. зонах. У її розвитку виділяються три періоди: ранній, середній та пізній. Поселення, для яких характерні заглиблені й наземні житла з вогнищами, розташовувалися на надзаплавних терасах річок та о-вах, а в пізньому періоді — також у приводороздільній частині на краю високих берегів. На поселеннях у великій кількості знаходять різноманітні знаряддя праці, в
Кераміка та засоби праці буго-дністровської культури.
т. ч. кременеві ножі, скребачки, сокири, свердла, різці, наконечники стріл і списів, кам’яні зернотерки та розтиральники, рогові й кістяні мотики, шила, лощила, шпателі тощо, а також уламки орнаментованого посуду, кістки диких та домашніх тварин. Для кераміки найбільш характерні плоско- й круглодонні горщики, орнамент заглиблений, у вигляді прогладжених ліній, відтисків гребінцевого та ін. накольчастих штампів. Осн. заняттям нас. було: в ранньому та середньому періодах — мисливство рибальство; у пізньому — скотарство й землеробство. М.Т. Товкайло.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУГО-ДНІСТРОВСЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
