БРІЛІНГ Густав Вольдемарович (1867 — р. с. невід.) — музейний та культ. діяч, краєзнавець. Н. в м. Борисів (нині місто Мінської обл., Білорусь). Навч. у Немирівській г-зії (1888), на юрид. ф-ті Київ. ун-ту (1893). Закінчив Київ. рисувальну шк. М.Мурашка. Брав участь у розписах Володимирського собору в Києві. 1893— 1919 працював у суд. установах міст Кострома (нині місто в РФ), Варнавин (нині смт Варнавино Нижегородської обл., РФ), Плес (нині місто Івановської обл., РФ), Вінниця, Лубни. Чл.-кор. археол. к-ту при Костромському дворянському депутатському зібранні, вивчав та колекціонував пам’ятки нар. декоративно-ужиткового мист-ва. Один з ініціаторів заснування, дир. першого у Вінниці нар. музею (1919—20), згодом багаторічний дир. Він. історико-побутового музею (1923—33). Чл. Подільського губернського к-ту охорони пам’яток мист-ва, старовини та природи (1922). Займався наук.-збиральницькою діяльністю. Опрацював ілюстровані альбоми подільських писанок, вишиванок та килимарства, розробив технологію реставрації старовинних килимів. Втілював у життя та популяризував ідеї збереження й охорони історико-культ. спадщини. Уклав реєстр пам’яток Він. округу. 1933 — заарештований за звинуваченням у причетності до «Української військової організації» (див. «Української військової організації» справа 1933). 1940 заарештований вдруге і засуджений до ув’язнення в Старобільському таборі, помер під час евакуації у сх. р-ни СРСР. Літ.: Кароєва Л. Із туману народного минулого. «Україна», 1989, № 28; Кот С.И. Документы Государственного архива Винницкой области по истории охраны памятников за годы Советской власти. В кн.: Памятники истории и культуры Винницкой области: Материалы к Своду памятников истории и культуры УССР, вып. 8. К., 1991; Його ж. Дослідник подільської старовини. В кн.: Репресоване краєзнавство (20—30 роки). К., 1991; Його ж. Дослідник народної культури Поділля. «Народна творчість та етнографія», 1993, № 1; Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали. Кам’янець-Подільський, 1993. С.І. Кот.
історії ідей. Н. в м. Вінстед (Уінстед; шт. Коннектікут, США). Закінчив Гарвардський ун-т (1919). Отримав ступінь д-ра філософії в Оксфордському ун-ті за працю «Rhodes Scolarship» (1923). Проф., викл. Гарвардського ун-ту (1923— 68). Автор численних наук. праць, у т. ч. 15 монографій. Найвизначніші з них: «Історія цивілізації» (витримала 7 вид.) та «Анатомія революції» (1938, доповнене вид. 1958, 1992) про революції в Англії, Америці, Франції та Росії. Фрагменти останньої у формі реферату опубл. укр. мовою в ж. «Листи до приятелів» (1957, № 3, 4, 6, 7, 10). І.Лисяк-Рудницький виголосив свою рецензію на цю книгу як доповідь на засіданні Комісії з дослідів пореволюц. України та СРСР в УВАН (31 жовт. 1959, США) і надрукував її («Листи до приятелів», 1960, № 2), оскільки високо цінував теор. погляди Б. на істор. процес. Твори: «The Political Ideas of the English Romanticists» (1926), «The Jacobins» (1930), «English Political Thought in the XIX century» (1933), «A Decade of Revolution, 1789—1799» (1934), «The Lives of Talleyrand» (1936), «The Anatomy of Revolution» (1938), «Nietzsche» (1941), «From Many, One» (1948), «Ideas and Men: The Story of Western Thought» (1950), «A History of Western Morals» (1959). П. у м. Кембридж (США). Літ.: Лисяк-Рудницький І. Французька і совєтська революції (Порівняння). В кн.: Лисяк-Рудницький І. Історичні есе, т. 2. К., 1994. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Брілінг Густав Вольдемарович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
