БРАЦЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО — адм.-тер. одиниця на Правобережній Україні кін. 18 ст. Утворилося внаслідок реорганізації Брацлав. губ., що існувала від трав. 1793 (у січ. 1795 частину її земель включено до новоутвореної Вознесенської губ.). У трав. 1795 тер. колиш. Ізяславської та Брацлав. губ. і доданої до них Кам’янецької обл. поділено на три губ. — Волинську губернію, Брацлавську губернію і Подільську губернію, які, в свою чергу, помежовано на округи. У січ. 1796 рішенням Сенату всі 3 губ. перетворено на намісництва (генерал-губернаторства), а округи — на повіти. Б.н. поділялося на 13 пов.: Брацлавський, Вінницький, Літинський, Хмільницький, Сквирський, Гайсинський, Тульчинський, Ямпільський, Могилівський, Махнівський, Липовецький, П’ятигірський і Бершадський. Адм. центр — м. Вінниця. Б.н. існувало протягом року. Указом імп. Павла I від 11 груд. (30 листоп.) 1796 його ліквідовано. Більша ч. тер. Б.н. відійшла до Подільської губ., а Липовецький, Махнівський, П’ятигірський і Сквирський пов. — до Київської губернії. Літ.: Смолій В.А. Возз’єднання Правобережної України з Росією. К., 1978; Українська народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. К., 1990. В.В. Панашенко.
чуком віддрукував на машинці бл. 100 летючок. 2 квіт. 1929 ув’язнений. Страчений у м. Київ. Літ.: З архівів ВУЧК—ГПУ— НКВД—КГБ. 1997, № 1/2 (4/5). С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БРАЦЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
