БРАЦЛАВСЬКА ОБЛОГА 1671 — облога польс. військами м. Брацлав, один із центр. епізодів укр.польс. війни 1671. Розпочалася 26 серп. після того, як під натиском переважаючих сил — 12 тис. військ під командою великого коронного гетьмана Я.Собеського (див. Ян III Собеський) та коронного гетьмана кн. Д.Вишневецького — укр. війська гетьмана П.Дорошенка та їхні союзники білгородські татари (див. Білгородська орда) закрилися у м. Брацлав. Оборону міста очолювали ге-
372 БРАЦЛАВСЬКА
тьман наказний Г.Дорошенко та брацлавський полк. П.Лисиця, в розпорядженні яких перебували козаки Брацлавського полку й значна кількість озброєних місц. селян і міщан. Укр. війська зайняли Брацлавський замок, а білгородські татари захищали нижню ч. міста. Не наважуючись штурмувати місто, польс. командування взяло його в облогу, а ч. свого війська направило на підкорення Сх. Поділля. Після того, як прибічники польс. короля гетьман М.Ханенко та кошовий отаман І.Сірко на чолі запороз. козаків спочатку завдали значних втрат крим. татарам під Перекопом і білгородським татарам під Акерманом (нині м. Білгород-Дністровський) і Тягінем (старовинна назва замку на Дністрі в м. Бендери, нині Молдова), а згодом змусили гетьмана П.Дорошенка відступити до м. Чигирин, оборонці Брацлава втратили надію на успіх. Під впливом агітації М.Ханенка владу польс. короля визнали П.Лисиця та брацлавська старшина. На знак покори королеві на поч. жовт. до Брацлава впустили козаків М.Ханенка. 10 жовт. Я.Собеський ввів до фортеці польс. гусарів і драгунів. Літ.: Ojczyste Spominki w pismach do dziejоw dawnej Polski. Diaryusze, Relacye, Pamiкtniki..., zeb. A.Grabowski, t. 1. Krakуw, 1845; Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego, zebral i wydal Fr. Kluczycki, t. 1, cz. 1. Krakуw, 1880; Korzon T. Dola i niedola Jana Sobieskiego (1629—1674), t. 3. Krakуw, 1898; Jaworski M. Kampania ukrainna Jana Sobieskiego w 1671. «Studia i materiaіy do historii wojskowoœсi», 1965, t. 11, сz. 1; Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльності. Нью-Йорк, 1985. В.М. Горобець.
На час сесій 2-га Малорос. колегія додатково відряджала до комісії чотирьох військових товаришів, чотирьох значкових товаришів, двох полкових канцеляристів, двох возних для розгляду позовів з обох сторін з позивачами й відповідачами, а також загін козаків для «посилок» і вартування. Очолював Б.п.к. полковий комісар. З 1765 його призначала 2-га Малорос. колегія за пропозицією П.Румянцева (див. П.Румянцев-Задунайський). На час сесій колегія призначала ще одного тимчасового комісара. До кола питань, які вирішувалися Б.п.к., належали: спільний з польс. стороною розгляд справ з приводу наїздів польс. чи рос. підданих на закордонні маєтки, справи про вбивства, виготовлення і розповсюдження фальшивих грошей, порушення торг. домовленостей. 1765 через Б.п.к. вирішувалися питання демаркації відповідної ділянки кордону між Росією та Польщею. Постійним і найоб’ємнішим напрямом роботи було повернення втікачів з усіх лівобереж. полків на Правобережну Україну і навпаки. 1780 Б.п.к. — осн. канал спілкування між Лівобережною Україною та Польщею. Скасована під час 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795). О.К. Струкевич.
нєцпольські, Сенявські, Струсі, Потоцькі, Яблоновські, Язловецькі, а також велика кількість дрібної шляхти. Активізувався процес колонізації краю, примноження міськ. поселень, в яких споруджувалися замки і замочки. Ущільнилася заселеність краю, що сприяло його обороноздатності від татар. нападів. Держ. влада зосереджувалася в руках воєводи і каштеляна. Адм. функції з управління краєм покладалися на повітові шляхетські сеймики, на які періодично збиралися магнати й шляхта і які делегували своїх послів на вальний сейм. Зберігалися обидва суд. повіти. Вищою суд. інстанцією служив Луцький трибунал 1578—1589, потім — Люблінський коронний трибунал. Б.в. існувало до 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), коли маніфестом імп. Катерини II від 7 квіт. (27 берез.) 1793 Правобереж. Україна, в т.ч. Б.в., була приєднана до Російської імперії. Указом від 23(13) квіт. утворено Брацлав. губ. Літ.: Архив Юго-Западной России, ч. 5, т. 6, вип. 1. К., 1890; Ефименко А.Я. История украинского народа. К., 1990; Крикун Н. Административно-территориальное устройство Правобережной Украины в XV—XVIII вв. Границы воеводств в свете источников. К., 1992. В.В. Панашенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БРАЦЛАВСЬКА ОБЛОГА 1671» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
