БРАТСЬКІ ДРУКАРНІ — друкарні при братствах. Випускали полемічно-реліг. і світську літ. Одне з найдавніших — Львівське братство отримало 1592 королів. грамоту, яка підтверджувала його право на утримання друкарні. Чимало цінних пам’яток письменства вийшло з цієї друкарні: панегірик «Просфонима» (1591), «Адельфотес» (1591) — найдавніша слов’яно-грец. граматика, твори укр. письменників, реліг. літ., поезія, підручники. Друкарня засновувалася передусім для вдоволення потреб власних шк., видавала праці та літ. тв. викладачів шк. (П.Беринди, І.Волковича, що були також ред. і коректорами). В ній працювали висококваліфіковані майстри: Д.Кульчицький, С.Половецький, С.Ставницький і В.Ставницький, А.Скольський,С.Комаренський та ін. Діячі друкарні допомогли налагодити друкування у Волощині і Молдові. 1626—27 виникла друкарня при Луцькому братстві, заснована мандрівним ченцем-друкарем П.Домжив-Лютковичем Телицею та ієродияконом Сильвестром. Тут вийшли зб. віршів Г.Соминовича, І.Карповича і ще кілька брошур. У Києві 1624—26 діяла друкарня товариша Війська Запороз. Т.Вербицького, 1627—30 — друкарня С.Соболя. Дослідники припускають, що обидві мали відношення до Київ. (Богоявленського) братства. 1633 у м. Кременець було засноване Богоявленське братство.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БРАТСЬКІ ДРУКАРНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
