БОРОДАВКА (Нерода) Яків (р.н. невід. — бл. 1624) — гетьман Війська Запорозького. Про походження і ранній період життя Б. не збереглося відомостей. Його родовим прізв. було «Нерода», ним він підписував документи, а прізвисько «Бородавка» йому дали козаки. Б. не раз обирали гетьманом Війська Запороз. Вирізнявся політ. радикалізмом щодо відстоювання станових інтересів козацтва, а також віросповідної свободи правосл. українців та білорусів. Наприкінці 1619 невдоволені Роставицькою угодою 1619 виписні козаки скинули з гетьманства поміркованого П.Конашевича-Сагайдачного й обрали гетьманом Б. Однак його гетьман. провід був недовгим — не пізніше лют. 1620 Сагайдачний вернув со-
бі гетьман. булаву. Проте, принаймні, від лип. 1620 і до 30 серп. 1621 гетьман. пост у Війську Запороз. знову обіймав Б. У цей період за його активної політ. підтримки та орг. сприяння єрусалимський патріарх Теофан III (див. Теофана III місія в Україні 1620) висвятив митрополита Іова Борецького і єпископів укр.-білорус. правосл. церкви. У берез. 1621 до короля Сигізмунда III Ваза було відправлено запороз. посольство з вимогами легалізувати правосл. церк. ієрархію, позбавити унійне духовенство церк. влади і бенефіціїв та ін. В разі відхилення цих вимог козаки відмовлялися брати участь у війні Речі Посполитої з Османською імперією. Одночасно з відправкою цього посольства Б. звернувся до канцлера литов. кн. Х.Радзивілла з пропозицією укласти правосл.-протестантський політ. союз задля спільного відстоювання своїх конфесійних прав і свобод у Речі Посполитій, а також повідомив йому про намір запорожців розв’язати правосл.-унійні суперечності силовими методами. У цьому Б. активно підтримував київ. правосл. митрополит Іов Борецький. У черв. 1620 в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада для розгляду питання про участь Війська Запороз. у війні проти Туреччини. В раді взяли участь понад 50 тис. козаків та представники правосл. духовенства. Перед польс. урядом були висунуті вимоги про дотримання конфесійних прав та свобод православних і відправлено послів до Варшави (у т.ч. П.Конашевича-Сагайдачного та Й.Курцевича-Коріятовича). За ухвалою ради понад 40-тис. козац. військо на чолі з Б. виступило в похід проти турків (див. Хотинська війна 1621). Однак гетьман не квапився з’єднуватися з коронним військом, очевидно, хотів дочекатися інформації від запороз. послів про результати свого посольства. Коли Сагайдачний вернувся з Варшави до козац. війська під Хотин, серед запорожців взяли гору ворожі до Б. настрої. Як військ. провідник він був звинувачений у певних воєн. прорахунках і позбавлений гетьман. булави на користь Сагайдачного. За деякими даними Б. помер не пізніше берез. 1624. Літ.: Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI — перша половина XVII ст.). К., 1988; Грушевський М. Історія України-
Руси, т.7. К., 1995; Мицик Ю. Два листи гетьмана Нероди (Бородавки). В кн.: Mappa mundi. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди 70-річчя. Львів—К.—НьюЙорк, 1996. П.М.Сас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОРОДАВКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
