БОРИСФЕНІТИ (грец. Впсхућенеoфбй від давньої назви Дніпра — Борисфен) — 1) давнє нас. Лісостепового Подніпров’я 7—4 ст. до н.е., т.зв. скіфи-хлібороби (самоназва «сколоти»), вірогідні предки слов’ян давніх. Згадуються Геродотом. Центром Б. вважають правобережжя Дніпра від тер. сучасного Києва до р. Рось (чи до р. Тясмин), обидві — прит. Дніпра, а «столицею» — Трахтемирівське городище. Зі сколотами-Б. пов’язують скіф. епос про походження народу від сина Зевса (Неба?) — Таргітая (Тарх Тарахович сх.-слов’ян. фольклору) та про діяння дітей останнього: Ліпоксая (царя-Гори, Горині-Вернигори), Арпоксая (царя-Води, Усині-Верниводи) та молодшого Колаксая (царя-Сонце, «Красного Сонечка»). Занепад сколотів-Б. пов’язують із сарматським нашестям (див. Сармати); 2) друга назва ольвіополітів — жителів Ольвії. Походить від ін. назви цього полісу — Борисфен. Ольвіополітів під назвою Б. згадують Геродот, Діон Хрисостом, Лукіан Самосатський, Діоген Лаертський та інші. Літ.: Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. М., 1988. Д.С.Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОРИСФЕНІТИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
