Розташов. у центрі дитинця в Чернігові. Являє собою однобаневу, тринефну, триапсидну хрестово-купольну (27 18,25 м, висота до склепіння бл. 25 м) з 6 хрещатими стовпами церк. споруду. Над нартексом, пн. та пд. нефами розміщувалися хори. Збудований в техніці рівношарового (порядового) мурування зі світло-жовтих цеглин-плінф. Фундаменти (глибина — 2,4 м) — з вапнякових плит та каменю. Ззовні стіни розчленовані лопатками з півколонами з білокам’яними різьбленими капітелями із зображенням химерних тварин та птахів. Зсередини стіни храму були розписані фресками, що збереглися вкрай фрагментарно. Як со-
бор, так і галереї мали покрівлю зі свинцевих листів. Підлога храму була наслана з шиферних плит, в апсиді, галереях і пд. притворі — з полив’яних керамічних плиток, у каплицях — мозаїчна (зі смальти). У підкупольному квадраті (6,1 5,7 м) був омфалій з шиферних плит із мозаїчними візерунками. За свідченням «Слова про князів» (1175), Б. с. споруджений черніг. кн. Давидом Святославичем. Цю точку зору підтримали О.Воробйова, В.Коваленко, П.Раппопорт. Інші зараховують його спорудження до більш раннього — 2-га пол. 11 ст. (М. Холостенко), чи більш пізнього часу — серед. (Ю.Асєєв) або 2-га пол. (Г.Логвін) 12 ст. Тривалий період Б. с. використовувався як усипальниця, зокрема: 1162 тут поховано кн. Ізяслава Давидовича, 1693 — архієпископа Лазаря Барановича, 1696 — архієпископа Феодосія Углицького. Після згасання 1166—67 династії Давидовичів на тер. їхнього двору навколо Б.с. утворено Борисоглібський Свято-Мученицький монастир. 1239 його пограбовано під час навали Батия. 1611 храм постраждав від пожежі. Після Деулінського перемир’я 1618 монастир передано ордену домініканців (1618—48), а Б.с. перебудовано під костьол. 1669 відбудований Л.Барановичем. На поч. 18 ст. після перебудови став п’ятибаневим і набув барокового вигляду. Тоді ж в Аугсбурзі (Баварія) у майстерні Ф.Дрентветта за ескізами укр. гравера О.Тарасевича з переплавленого язичницького ідола, знайденого 1701 в Чернігові, виготовлено срібні позолочені царські врата вагою бл. 56 кг. У 19 ст. Б.с. не раз перебудовувався. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 (1941) постраждав від бомбардувань. 1947—48 та 1956—58 Б. с. досліджував М.Холостенко, що дало змогу реконструювати собор у «первісному вигляді» (без галерей).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОРИСОГЛІБСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
